Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді Василевича В.С.
Суддів: Шимківа С.С., Демянчук С.В.
при секретарі Приходько Л.В.
з участю представників ПАТ "Рівнегаз"
Лазарчук О.С., Котовської О.М., представника
позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" на рішення Рівненського міського суду від 11 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Рівнегаз" про анулювання боргу, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 11 листопада 2010 року позов у даній справі задоволено частково.
Визнано незаконними дії відповідача по відключенню газопостачання до будинку позивачки та зобов"язано відновити газопостачання і виключити з особового рахунку заборгованість за спожитий природний газ за період з 1 січня 2006 року по 1 січня 2010 року.
В апеляційній скарзі ПАТ "Рівнегаз" доводить про незаконність та необгрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Вказує, що є доведеним споживання позивачкою газу в 2006 р., 2007 р., 2008 р. по особовому рахунку НОМЕР_1 в обсязі, що перевищує 6000 куб.м.
Проте оплата спожитого газу нею проводилась по нижчій ціні без урахування діючих нормативних актів, що регулюють розрахунки населення за надані послуги з газопостачання.
Списуючи з позивачки заборгованість та покладаючи на ПАТ "Рівнегаз" обов"язок по відновленню газопостачання, суд не врахував існуючої за позивачкою заборгованості за 2010 рік. Висновок суду з цього приводу вважає неправильним.
Суд не врахував положень ст. 4 ЦПК України та ст. 16 ЦК України щодо захисту порушеного, оспореного чи невизнаного права лише у спосіб, визначений законом.
Окрім того, 19 жовтня 2010 року ПАТ "Рівнегаз" подало заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з газопостачання.
По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що відповідач як виконавець послуг не виконав своїх зобов"язань щодо своєчасного надання інформації про тарифи на газ, його ціну, порядок сплати за спожитий газ, тощо.
Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки предметом позову є правильність нарахування плати за спожиті послуги, а не питання про відповідальність виконавця послуг.
Як видно з матеріалів справи, 11 серпня 2000 року між сторонами був укладений договір № 21894 про надання послуг з газопостачання будинку за адресою по АДРЕСА_1 та договір № 200099 на газопостачання літньої кухні за цією ж адресою (а.с. 9-11).
Відповідно до п. 10 Правил надання послуг з газопостачання, затверджених постановою КМ України від 9 грудня 1999 року № 2246 з наступними змінами та доповненнями у разі розміщення за однією поштовою адресою кількох об"єктів, що належать споживачеві на правах власності або користування загальний обсяг споживання природного газу для застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, визначається як сума показників приладів обліку, встановлених на таких об"єктах.
Саме так визначалась сума боргу відповідачем. Отже, немає підстав для визнання в цій частині дій відповідача неправомірними.
Правилами визначено, що починаючи із 1 січня 2007 року розрахунок здійснюється за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені Національною комісією регулювання енергетики України, за показаннями лічильника газу, а в разі їх відсутності –за нормами споживання газу.
Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу у попередньому році.
Протягом 2006-2010 років ціна на природний газ, що використовується населенням на комунально-побутові потреби встановлювалась НКРЕ різною.
Про це позивачка на її звернення інформувалась відповідачем ( а.с-46, 48, 62-64). Заперечення останнього викладені також і в письмовій формі.
Відповідно до встановлених ст.10, ст.60 ЦПК України засад змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заперечуючи проти позову, відповідач з посиланням на нормативні акти привів конкретні доводи та розрахунки щодо нарахування боргу. Його доводи позивач не спростувала.
За таких обставин, коли висновки суду не ґрунтуються на законі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 313-314, ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 11 листопада 2010 року скасувати.
В позові ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Рівнегаз" відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий Василевич В.С..
Судді Шимків С.С.
Демянчук С.В.