УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
8 травня 2007 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого : Романова О.В.
суддів: Захарчука С.В., Заліщука М.С.
з участю прокурора: Руденка В.І.
засудженого ОСОБА_3.
потерпілої ОСОБА_1.
пред. відповідача ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями цивільного відповідача ОСОБА_2, потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1на вирок Житомирського районного суду від 7 лютого 2007 року.
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Нехворощі Андрушівського району Житомирської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм ПП ОСОБА_2., мешканця м. АДРЕСА_1, не судимого,
засуджено:
- за ст. 286 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3.
Справа 11а-263 Головуючий по 1 інстанції Башинський
Категорія ст. 286 ч.1 КК Украни Доповідач Захарчук С.В.
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього певні обов'язки.
Міру запобіжного заходу щодо засудженого залишено попередню
- підписку про невиїзд.
Стягнуто з цивільного відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 6 881 грн. 97 коп. матеріальної шкоди і 7000 грн. моральної, а всього 13 881 грн. 97 коп.
Згідно вироку, ОСОБА_3. 11 жовтня 2006 року о 07.45 год., керуючи автомобілем ГАЗ 322132 д.н. НОМЕР_1 (маршрутне таксі), який належить приватному підприємцю, виїхав на перехрестя з другорядної дороги від с. Довжик Житомирського району на трасу Київ
- Чоп, в напрямку м. Житомира, порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3/6/; 12.1;
12.2; 12.3; 13.1 Правил дорожнього руху Україні, створив небезпеку для
руху, виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в
умовах недостатньої видимості не вибрав безпечну швидкість, щоб мати
змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги, при
виникненні перешкоди для руху, яку він об'єктивно спроможний був
виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки
транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу,
виїхав на узбіччя вказаної дороги, де зіткнувся з причепом автомобіля
Камаз д,н.НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4який стояв
на узбіччі дороги в попутному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля ГАЗ 322132 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1. отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
В апеляції цивільний відповідач ОСОБА_2., не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_3. та правильність кваліфікації його дій, порушив питання про зміну вироку Житомирського районного суду із-за неправильного розв'язання цивільного позову. Просить виключити з задоволеного цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_1., суму витрачену ЦМЛ №2 м. Житомира на її лікування та зменшити моральну шкоду з 7000 грн. до 5000 грн., враховуючи його матеріальний стан.
В апеляції потерпіла ОСОБА_1просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди. Вважає, що засудженому слід призначити додаткове покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, позов в частині стягнення моральної шкоди задовольнити в сумі 20000 грн.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення
з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3. у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими під час судового розгляду доказами і в апеляційному порядку не оспорюються.
Дії ОСОБА_3. за ч.1 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання засудженому ОСОБА_3. призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного та обставин по справі.
Зокрема, судом першої інстанції враховано, що засуджений вчинив злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що виправлення засудженого ОСОБА_3. можливе без відбуття покарання, а тому відповідно до ст. 75 КК України звільнив його від відбуття покарання з випробуванням.
Призначене покарання є достатнім і необхідним для виправлення та перевиховання засудженого .
Обґрунтовано суд не застосував додаткове покарання у виді позбавлення прав водія, навівши у вироку відповідні мотиви.
Правильно судом вирішено цивільний позов ОСОБА_1.При визначенні розміру матеріальної шкоди суд врахував думку цивільного відповідача, який у суді першої інстанції погоджувався відшкодувати ОСОБА_1. 6881 грн. 97 коп. матеріальної шкоди.
Доводи цивільного відповідача ОСОБА_2. про виключення із задоволеного позову суму витрачену ЦМЛ №2 на її лікування, безпідставні. Як вбачається із змісту позовної заяви і вироку така сума судом не стягувалась.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції в межах заявлених вимог з урахуванням обставин по справі, характеру та обсягу заподіяних позивачці моральних страждань, яка тривалий час зазнавала фізичну біль.
Підстав для збільшення чи зменшення розміру моральної шкоди колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляцію цивільного відповідача ОСОБА_2. і потерпілої ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 7 лютого 2007 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.