УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Фоміна Ю.В.,
суддів Зав'язуна С.М. та Слісарчука Я.А.,
з участю прокурора Воронухи Д.С.,
адвоката ОСОБА_3.,
засудженого ОСОБА_1.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвоката ОСОБА_3. на вирок Романівського районного суду Житомирської області від 05.03.2007 року, яким:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця с.Врублівка, Романівського району, Житомирської області, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.307 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що йому належить.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту після проголошення вироку в залі суду;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканцяАДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.309 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2., звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього обов'язку періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2. залишено попередню - підписку по невиїзд.
Справа №11-312/2007 Головуючий у суді 1 -ої інстанції Бабич С.В..
Категорія ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Зав'язун С.М.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на користь НДЕКЦ УМВС України в Житомирський області 119 гривень витрат, пов'язаних з проведенням судово-хімічної експертизи.
Питання про речові докази вирішено відповідно з вимогами ст. 81 КПК України.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1. та ОСОБА_2. засуджено за вчинення злочинів при наступних обставинах.
17.09.2006 року на сміттєзвалищі с.Врублівка Романівського району Житомирської області ОСОБА_1. знайшов та з метою послідуючого збуту, привласнив, тобто незаконно придбав, коробочки рослин снотворного маку, одразу після чого, в тому ж місці, за допомогою цеглини, подрібнив їх, тобто незаконно, з метою збуту, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому, вагою 2820 грам, яку переніс до свого місця проживання -домогосподарства по АДРЕСА_2, де незаконно, з метою збуту зберігав до 18.09.2006 року.
18.09.2006 року о 23 годині в домогосподарстві по АДРЕСА_2, ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з корисливих мотивів, реалізував за 200 грн. макову солому, вагою у висушеному стані 2820 грам ОСОБА_2., тобто, незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб, а ОСОБА_2., таким чином, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно з метою власного вживання, придбав його та незаконно зберігав при собі до 5 год. ЗО хвил. 19.09.2006 року.
19.09.2006 року о 5 год. 30 хвил. в приміщенні залізничного вокзалу с.Разіне Романівського району Житомирської області, працівники міліції вилучили у ОСОБА_2. 2820 грам наркотичного засобу макової соломи, яку останній придбав та зберігав без мети збуту для власного вживання.
В апеляціях засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_3. ставиться питання про зміну вироку та пом'якшення покарання із застосуванням ст.75 КК України. Апелянти заперечують факт збуту ОСОБА_1. наркотичних засобів ОСОБА_2. шляхом продажу, оскільки ці наркотичні засоби в дійсності були передані останньому безоплатно. Посилаючись у вироку на протоколи огляду місця події від 19.09.2006 року (а.с. 17,19) як на докази, суд не звернув увагу, що працівниками міліції фактично проводився не огляд місця події, а незаконний обшук. При призначенні покарання суд не врахував, що ОСОБА_1. має двоє неповнолітніх дітей, вагітну дружину, матір, яка є інвалідом першої групи. Від його протиправних дій не наступили тяжкі наслідки. Видаючи добровільно гроші отримані від ОСОБА_2. він сприяв розкриттю злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляції з мотивів викладених в них, думку прокурора, який проти апеляцій заперечив, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляції
підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Вина ОСОБА_1. у вчиненні злочину за обставин зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні і належно оцінених судом. Діям засудженого дана правильна юридична оцінка.
Доводи ОСОБА_1. та його захисника про безоплатну передачу ОСОБА_2. наркотичного засобу - 2820 грам макової соломи є необгрунтованими та повністю спростовуються доказами по справі, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7.
Згідно протоколу судового засідання (а.с. 175-176) ОСОБА_1. на початку судового слідства свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, факт збуту ОСОБА_2. макової соломи за 200 гривень підтвердив. У послідуючому, після показань засудженого ОСОБА_2., який заперечив факт придбання в ОСОБА_1. макової соломи шляхом її купівлі, останній свої показання в цій частині змінив, при цьому пояснивши, що передав наркотичний засіб безоплатно.
Показання ОСОБА_1. є непослідовними, такими, що протирічать іншим зібраним по справі доказам. Аналізуючи показання засуджених в частині обставин збуту наркотичного засобу, суд першої інстанції правильно оцінив їх критично, як спосіб захисту та як дані з метою пом'якшення кримінальної відповідальності.
Згідно матеріалів справи, огляди місць події 19.09.2006 року (а.с. 17,19) були проведені з дотриманням вимог ст.ст. 190,191,195 КПК України. Під час огляду ОСОБА_8. та ОСОБА_1. добровільно видали працівникам міліції грошові кошти. Твердження захисника ОСОБА_3. про порушення при цьому норм кримінально-процесуального законодавства є безпідставними.
Призначаючи ОСОБА_1покарання, суд допустив порушення кримінального закону. Як убачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_1суд першої інстанції дійшов висновку, що пом'якшуючою покарання обставиною є лише його щире каяття.
Проте у справі є й інші обставини, не зазначені в ч.1 ст.66 КК України, які суду першої інстанції слід було визнати такими, що пом'якшують покарання засудженому. Зокрема, до них належать: позитивна характеристика ОСОБА_1. по місцю проживання; притягнення його до кримінальної відповідальності вперше; наявність на його утриманні малолітньої дитини; вагітність дружини. Не визнавши наведені обставини такими, що пом'якшують покарання, суд призначив ОСОБА_1надто суворе покарання з порушенням вимог ст.65 КК України.
За наявності у вироку врахованої судом першої інстанції та чотирьох додаткових підстав, що пом'якшують покарання й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи ОСОБА_1. і тяжкості
вчиненого ним злочину, суд першої інстанції мав право застосувати ст.69 КК України.
Розцінюючи зазначені обставини як виключні, апеляційний суд вважає, що вирок підлягає зміні з пом'якшенням ОСОБА_1на підставі ст.69 КК України основного покарання, шляхом його призначення нижче від найнижчої - межі, встановленої в санкції ч.2 ст.307 КК України.
Підстави для застосування щодо ОСОБА_1. ст.75 КК України відсутні.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
апеляції засудженого ОСОБА_1та його захисника - адвоката ОСОБА_3. задовольнити частково.
Вирок Романівського районного суду Житомирської області від 05.03.2007 року щодо ОСОБА_1змінити.
Призначити ОСОБА_1за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що йому належить.
В решті вирок залишити без зміни.