Провадження №11/0390/113/11Головуючий у 1 інстанції:Калькова О.А.

Категорія:ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 року           місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Пазюк О. С.

суддів -  Опейди В.О., Матвієнко Н.В.,  

 з участю прокурора - Старчука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, працюючий слюсарем на ТзОВ «Електро Люкс», одружений, несудимий, -

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою та останнього взято під варту в залі суду.

Постановлено зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання термін перебування його під вартою з 12 по 15 листопада 2010 року

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 29.12.2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати в сумі 1159 грн. 92 коп. за проведення фізико-хімічних експертиз.

Вироком вирішено долю речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А :

Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що в с. Мстишин Луцького району незаконно придбав шляхом привласнення дикорослих рослин канабіс, з яких шляхом сушіння та подрібнення виготовив наркотичний засіб – марихуану і незаконно зберігав його на пустирі села.

Він же, 05.11.2010 року, незаконно перевіз наркотичний засіб «марихуану» з місця його зберігання до місцевого магазину с. Мстишин, де незаконно збув ОСОБА_2 36,81 г. за 200 гривень

Він же, 12.11.2010 року, біля 13 год. повторно, незаконно перевіз наркотичний засіб канабіс «марихуану» з місця його зберігання - з пустиря до свого будинку АДРЕСА_1. В подальшому цей засіб разом з ОСОБА_2, на автомобілі останнього, перевезли у с. Рекані Млинівського району Рівненської області де в автомобілі збув 444,54 г. його останньому за 2400 гривень.

Він же, 12.11.2010 року, близько 13 год. 30 хв., в с. Рекані Млинівського району Рівненської області, незаконно зберігав при собі з метою збуту три поліетиленові пакунки з подрібненою речовиною рослинного походження в кількості 111,12 г, яка була вилучена у нього при затриманні працівниками Луцького РВ УМВС. і згідно висновку експерта №561/1565 від 23.11.2010 року, являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс.

В особистій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду в частині призначеного йому покарання змінити. Посилається на те, що суд не в повній мірі врахував пом’якшуючі обставини – визнання вини в повному об’ємі, позитивну характеристики за місцем роботи, перебування на утриманні двоє малолітніх дітей, онкологічно хворої матері та вагітної дружини і що він являється єдиним годувальником сім’ї. А тому просить, врахувавши це, пом’якшити йому покарання шляхом застосування ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, засудженого, який апеляцію підтримав і просив її задовольнити, заперечення прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає до задоволення.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочинів при обставинах, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України є правильною і не оспорюється в апеляції.

Як вбачається з вироку суду, при призначенні ОСОБА_1 покарання, судом першої інстанції, згідно вимог ст. 65 КК України, враховано: характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, дані про особу засудженого, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, перебування на утриманні двоє малолітніх дітей та хворої матері, пом’якшуючі покарання обставини – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого виключно в умовах ізоляції від суспільства, призначивши засудженому мінімальне покарання за санкцією статті за якою його засудженого.

Обране судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Підстав для зміни чи скасування вироку з підстав, зазначених в апеляції, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          Вирок Луцького міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого  – без задоволення.

Головуючий                     

Судді