АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-934 2007 Головуючий по 1 інстанції
р.
Категорія спори, що Мішін М.І.
виникають із договорів
оренди
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2007 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Василенко Л.І. Бабенко В.М.
при секретарі Шанауріній І.О.
з участю прокурора
адвокатів ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Фермерського господарства «ОСОБА_3» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 березня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ФГ «ОСОБА_3» с Матусів, Шполянського району про визнання договору оренди землі недійсним,
встановила:
19.09.2006 р. ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ФГ «ОСОБА_3» с Матусів, Шполянського району про визнання договору оренди землі недійсним.
В обгрунтування заявлених вимог вказала, що 28.02.2001 р. між нею та відповідачем було укладено договір про рентні платежі за № 36 за тимчасове утримання від використання права на виділення земельної частки в натурі та майновий сертифікат строком на три роки, а в разі неповідомлення за три місяці до закінчення строку договору про намір його розірвати його дія продовжується автоматично.
17.11.2004 р. нею було отримано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, розміром 2,41 га.
15.08.2006 р. вона звернулась до відповідача з заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки, проте 19.08.2006 р. голова ФГ повідомив її, що оскільки договір оренди земельної ділянки укладений на строк 18 років, нею підписаний, зареєстрований в Шполянському відділенні ЧРФ ДП ЦентрДЗК» 18.08.2006 р., тому р разі бажання його розірвати їй необхідно звернутись до суду.
Враховуючи, що вона вказаний договір не підписувала, в неї відсутній його екземпляр, нею було з'ясовано, що зазначені документи були сфальсифіковані, просила суд визнати недійсним договір оренди, належної їй земельної ділянки площею 2,41 га, виданий 17.11.2004 р. Шполянською райдержадміністрацією Черкаської області, укладений між нею та відповідачем 29.03.2005 р. та зареєстрований в Шполянському
відділенні ЧРФ ДП ЦентрДЗК» 18.08.2006 р. Стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 22 березня 2007 р. позовні вимоги позивачки задоволені.
Визнано договір оренди земельної ділянки розміром 2,41 га, яка розташована на землях Матусівської сільської ради с Матусів, Шполянського району Черкаської області, укладений 29.03.2005 р. між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ФГ «ОСОБА_3»в особі голови ОСОБА_5, зареєстрований в Шполянському відділенні ЧРФ ДП ЦентрДЗК» 18.09.20056 р. за НОМЕР_1 недійсним.
Стягнуто з ФГ «ОСОБА_3»на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 935,12 грн.
В апеляційній скарзі Фермерське господарство «ОСОБА_3» просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, скасувати ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
При цьому вказується, що суд не врахував, що договір оренди земельної ділянки з позивачкою укладався через її представника - ОСОБА_6, який і поставив підпис у вказаному договорі. При цьому позивачка була присутня при його підписанні, ознайомлена з його текстом і їй було відомо його зміст та умови. Доводи позивачки про те, що їй не було відомо про спірну угоду та про її державну реєстрацію не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються такими доказами, як платіжні відомості на отримання орендної плати, яку вона вчасно отримувала.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, адвокатів, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки, районний суд виходив з того, що орендодавець ОСОБА_4 не підписувала спірний договір та додаток № 1 - акт прийому передачі земельної ділянки, що стверджується висновком почеркознавчої експертизи. З вказаних підстав суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірний договір необхідно визнати недійсним.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. З і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Згідно до змісту ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 28.02.2001 р. між ОСОБА_4 та ФГ був укладений договір за № 36 про рентні платежі за тимчасове утримання від використання права на виділення земельної частки в натурі та майновий сертифікат строком на три роки, за яким у разі неповідомлення за три місяці до закінчення строку договору про намір його розірвати його дія продовжується автоматично. Сторони вказаний договір не оспорюють.
17.11.2004 р. позивачкою було отримано державний акт на право приватної власності на- земельну ділянку, розміром 2,41 га. При цьому, саме Фермерське господарство виступало замовником на виготовлення даного державного акту, після чого він був переданий ОСОБА_4
Згідно до оскаржуваного договору, між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ФГ «ОСОБА_3» в особі голови ОСОБА_5 29.03.2005 р. був укладений договір оренди земельної ділянки розміром 2,41 га, яка розташована на землях Матусівської сільської ради с Матусів, Шполянського району Черкаської області зареєстрований в Шполянському відділенні ЧРФ ДП ЦентрДЗК» 18.08.2006 р. за НОМЕР_1-та
додаток до нього - акт прийому передачі земельної ділянки в оренду. В даному договорі стоять паспортні дані позивачки, номер ідентифікаційного коду та зазначено номер державного акта на право власності на земельну ділянку.
За твердженням позивачки вказаний договір оренди нею не підписувався та про його існування їй не було відомо.
Однак твердження ОСОБА_4 суперечить наступному. З 2001 р. належна позивачці земельна ділянка знаходилась в оренді у відповідача, який на протязі всього цього часу її обробляв, що було їй відомо, як працівнику даного Фермерського господарства. Ще на при кінці 2004 р. нею був отриманий державний акт. За вказаний період з будь - якими заявами ОСОБА_4 до відповідача не зверталась. За користування вказаною земельною ділянкою відповідач регулярно, включно до 2006 р. сплачував позивачці орендну плату, що вона не заперечує. Крім того, звертаючись з заявою на ім'я голови ФГ 19.08.2006 р. позивачка просила розірвати саме договір оренди земельного паю, а не договір про рентні платежі, екземпляр якого нею долучений до позовної заяви, що свідчить про її обізнаність про існування саме оскаржуваного договору.
Судова колегія не може взяти до уваги висновок судово - почеркознавчої експертизи за № 46/6Л від 25.11.2006 p., так як в порушення вимог ч. З ст.53 ЦПК України в експертизі відсутні відомості стосовно того, що особа залучена, як експерт внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.
Таким чином, хоча позивачка, за її твердженням і не підписала оскаржуваний договір, проте він фактично був укладений, виконувався, як зі сторони позивачки так і зі сторони відповідача, що свідчить про наявність волевиявлення на укладання спірного договору та про те, що він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, а отже він відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.
Проаналізувавши викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуваний правочин, як такий, що за змістом не суперечить цивільному законодавству, його учасники мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення його учасників, як встановлено, було вільним і відповідало їх внутрішній волі, був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним зумовлені є чинним.
Недотримання вимоги щодо його форми, на яку посилається позивачка, а саме на те, що вона його не підписувала, не може бути підставою для визнання його недійсним.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. ст. 203, 215,792 ЦК України, колегія суддів,
Вирішила:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ОСОБА_3» задовольнити.
Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 березня 2007 р. скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ФГ «ОСОБА_3» с. Матусів, Шполянського району про визнання договору оренди землі недійсним відмовити.
Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку/протягом двох місяців.