Судове рішення #1383355
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-917/07                                                             Головуючий по 1 інстанції

Категорія: спори,                що                                              Мунько Б.П.

виникають    із    земельних                                                  Доповідач в апеляційній інстанції

правовідносин                                                                       Сіренко Ю.В.,

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 16 " травня 2007 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого                Трюхана Г.М.,

суддів                            Сіренка Ю.В., Скіця М.І.,

при секретарі                 Петренко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду від 15 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -

встановила:

ОСОБА_1 в лютому 2007 року звернувся до суду з позовом про усунення відповідачкою перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межі між його земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою відповідачки по АДРЕСА_2 відповідно до плану земельних ділянок. В зв'язку з цим просив знести самовільно добудовану веранду та гараж відповідачки, які знаходяться на межі земельних ділянок. Зазначав, що йому на праві приватної власності належить будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1. Згідно рішення сільської ради с.Степанки Черкаської області від 24 жовтня 1996 року за його будинковолодінням закріплена земельна ділянка площею 0,40 га. Відповідачка по справі є суміжним землекористувачем і в 1998 році самовільно добудувала до свого будинку веранду, а в 2002 році гараж на межі земельних ділянок. З цього приводу він звертався до виконавчого комітету сільської ради, проте спір між ним та відповідачкою не вирішено, що порушує його права землекористувача та перешкоджає отримати державний акт на земельну ділянку.

Рішенням Черкаського районного суду від 15 березня 2007 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, порушує питання про скасування рішення суду та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

 

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року №11 «Про судове рішення» (із змінами, внесеними постановами від 24 квітня 1981 року №4, від 25 грудня 1992 року №13 та від 25 травня 1998 року №15), встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в задоволенні позову з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведений.

Усепереч цим положенням закону та роз'ясненням Верховного Суду України, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 лише з підстав пропуску строків позовної давності, суд не зазначив у рішенні встановлені факти й відповідні їм правовідносини, не з'ясував правові підстави вимог позивача, наявність чи відсутність порушеного права, за захистом яких спрямоване звернення до суду та закон за яким справа підлягає вирішенню.

Зважаючи на це суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Оскільки від вирішення зазначених вимог залежить вирішення позову ОСОБА_1, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обгрунтованим.

Зазначені порушення є підставою для скасування рішення й перешкоджають суду апеляційної інстанції постановити нове рішення, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до п.5 ч. 1 статті 311 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307; 311; 314; 315 ЦПК України, судова палата, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Черкаського районного суду від 15 березня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційному порядку протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація