ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2007 року                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                  Ліпського Д.В.

судді-доповідача                           Гуріна М.І.

суддів                                                           Амєліна С.Є.

                    Кобилянського М.Г.

                                                  Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09.03.2005 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 15.06.2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного нотаріуса ОСОБА_2 -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного нотаріуса ОСОБА_2 в якій просив скасувати виконавчий напис про стягнення боргу від 29.11.2004 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.03.2005 року скаргу залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15.06.2005 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, заявник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09.03.2005 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 15.06.2005 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягають відхиленню з наступних підстав.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.03.2005 року скаргу залишено без розгляду з тих підстав, що із змісту скарги вбачається наявність спору про право, який розглядається в порядку позовного провадження. Суд першої інстанції роз'яснив заявникові його право на пред'явлення позову на загальних підставах.

Відповідно до пункту 7 статті 248⁶ Цивільного процесуального кодексу України (у редакції 1963 року зі змінами та доповненнями) суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, який розглядається у порядку позовного провадження, залишає скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику його право на пред'явлення позову на загальних підставах.

Частиною п'ятою статті 285 цього Кодексу передбачено, що спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а тому заява ОСОБА_1. підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішень відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін.

Керуючись статтями 220¹, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09.03.2005 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 15.06.2005 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.