Справа № 2а –2079/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2011 року м. Бахчисарай
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя Большаков Ю.М.
при секретарі Вальшині І.Н.
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта
про зобов’язання нарахувати та сплатити суми щомісячної грошової допомоги як дитині війни
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся 15.02.2011 року у Бахчисарайський районний суд з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта і виклав вимоги зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити щомісячну держану грошову допомогу як дитині війни за період 01 серпня 2010 року по 01 лютого 2011 роки, сплачувати надалі щомісячно грошову допомогу з урахуванням вимог законів України «Про соціальний захист дітей війни»і «Про Державний бюджет України на 2011 рік»в частині встановлення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і має право на пільги, передбачені цим Законом, які ії не сплачено відповідачем за вказаний строк.
Позивач у судове засідання не з'явився, у заяві клопотав до суду про розгляд справи за його відсутності в розумні строки.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав суду заперечення, де просив розглядати справу за його відсутності і відмовити в задоволенні позову тому, що позивач не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта і не отримує пенсію у вказаному управлінні.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону дитина війни - особа, яка є громадянином України та який на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
При перевірці обставин доказами судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що свідчать дані ії паспорту (а. с. 5), тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії покладені на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах.
Позивач не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим та не отримує пенсію у вказаному управлінні, що слід з даних довідки, яку надане відповідачем до заперечень на позов.
Приймаючи до уваги те, що згідно за смислом ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії за місцем ії отримання, а ОСОБА_1 не знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта суд вважає що відповідач не повинний сплачувати йому державну грошову допомогу як дитині війни, для отримання якої позивачу необхідно звертатися до відповідного органу за місцем отримання пенсії.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення державної грошової допомоги як дитині війни з управління Пенсійного фонду України в м. Ялта не є обґрунтованим, тому не підлягає задоволенню. Судові витрати, у відповідності до ст.. 94 КАС України, суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», керуючись ст.. 7 - 11, 71, 86, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через десять днів після ії оголошення. Якщо постанову оскаржено, вона набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бахчисарайський районний суд в порядку та строки, передбачені ст.. 186 КАС України.
Головуючий
суддя