Справа № 2 - 7/2011  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

( З А О Ч Н Е)

04 березня 2011 року                                                                                    м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

                    головуючий суддя                                         Большаков Ю.М.

                    при секретарі                                         Вальшині І.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога»до ОСОБА_1, треті особи –суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_2, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації»про визнання договору купівлі –продажу недійсним, визнання правочину нікчемним, анулювання державної реєстрації нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Трутько Д.В., діючий на підставі довіреності, надав 18.01.2011 року до Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим уточнену позовну заяву (т. 2 а. с. 145 –148) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Перемога»»Бахчисарайського району (надалі ТОВ «АФ Перемога»),  де виклав вимоги визнати договір купівлі –продажу від 03.02.2006 року між ТОВ АФ «Перемога»і громадянином ОСОБА_1 недійсним, зазначений правочин нікчемним, скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на нерухоме майно - будівлі автогаражу, модуль автогаражу, два бокси автогаражу, що розташоване за адресою АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що 13 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Комсомольського районного суду м. Херсону з позовом про визнання договору купівлі –продажу дійсним і визнання права власності на зазначене нерухоме майно, але такі вимоги не відповідали нормам матеріального права і тому рішення Комсомольського районного суду м. Херсона 05 червня 2007 року  скасоване колегією суддів палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області, справу направлене на новий розгляд. Позовні вимоги ОСОБА_1 за його заявою залишене без розгляду, але за скасованим рішенням його права на нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку, після чого майно продано третій особі –ТОВ «Алімова балка».

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив позов задовольнити на підставі наданих доказів. Питання про заочний розгляд справи вирішене ухвалою суду.

Перевіривши доводи представника позивача докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступного.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних

осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у праві про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.                              При перевірці обставин доказами судом встановлено, що 03 лютого 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога»в особі директора Степовенко В.Я. та громадянин ОСОБА_1 уклали в с. Долинне Бахчисарайського району АР Крим договір купівлі –продажу будівлі, за умовами якого ТОВ АФ «Перемога»продало ОСОБА_1 за 282 000 гривень будівлю автогаражу, модуль автогаражу та два бокси автогаражу, розташовані за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу будівлі (т. 1 а. с. 15) та копією вироку Бахчисарайського районного суду від 21.08.2010 року стосовно Степовенко В.Я. (т. 2 а. с. 93 –95).

Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України  якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його   нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Приписи  частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України встановлюють, що договір, який підлягає  нотаріальному  посвідченню  або державній реєстрації,  є укладеним з  моменту його  нотаріального   посвідчення або  державної  реєстрації,  а  в  разі необхідності і нотаріального посвідчення,  і державної  реєстрації –з моменту державної реєстрації. Тому законодавець відрізняє договори, які підлягають   нотаріальному  посвідченню від   договорів, які підлягають    державній реєстрації та   договорів, які підлягають нотаріальному  посвідченню і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 Цивільного кодексу України пов’язуються з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов’язки. В той же час, відповідно до положень частини 2 статті 55 Закону України «Про нотаріат», частини 2 статті 182, ст.. 657 Цивільного кодексу України правочини щодо нерухомості підлягають    саме  нотаріальному  посвідченню і державній реєстрації. За приписом ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

          На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позивач довів суду обґрунтованість та законність своїх вимог в цієї частині і тому вони підлягають задоволенню.

          Позовні вимоги в частині визнання договору недійсним, анулювання державної реєстрації нерухомого майна задоволенню не підлягають, тому як умови недійсності правочину викладено у ст.. 215 ЦК України, на які представник позивача у позовній заяві взагалі не послався, не надав доказів цих обставин і не просив застосувати ст.. 215 ЦК України. Одночасно з цим представник позивача надав докази того, що на час розгляду справи судом державна реєстрація майнових прав ОСОБА_1 на придбане від ТОВ АФ «Перемога»нерухоме майно припинена у зв’язку з продажем ним цього майна, що підтверджується і повідомленням КРП СМ БРТІ (т. 2 а. с. 136, 149), через що суд дійшов висновку про відсутність предмету спору.

У відповідності зі ст. ст.. 11 ЦПК України судові витрати суд не розподіляє, оскільки таких вимог з боку позивача не було.

         На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 182, 210, 215, 220, 640, 657 Цивільного кодексу України, ст.. 55 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального  кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

               Позов задовольнити частково. Договір купівлі –продажу будівлі, який укладене 03 лютого 2006 року в с. Долинне Бахчисарайського району АР Крим між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Перемога»в особі директора Степовенко В.Я. та громадянином ОСОБА_1 про продаж ОСОБА_1 будівель автогаражу, модуля автогаражу та двох боксів автогаражу, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 за 282 000 гривень визнати нікчемним, в інший частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.                                                            Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, яка подається до Бахчисарайського районного суду протягом десяти днів починаючи з дня отримання його копії.                              Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд в строки та у порядку, передбачених ст.. ст.. 294,  295 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий

          суддя