ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2007 року                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                  Ліпського Д.В.

судді-доповідача                           Гуріна М.І.

суддів                                                           Амєліна С.Є.

                    Кобилянського М.Г.

                                                  Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Херсонської області від 23.06.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Комсомольському районі міста Херсона про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Комсомольському районі міста Херсона про перерахунок пенсії, визнавши її розмір 945, 57 грн.

Постановою Комсомольського районного суду міста Херсона від 04.04.2006 року позов задоволено.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 23.06.2006 року постанову суду першої інстанції скасовано, а у справі ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Херсонської області від 23.06.2006 року, а постанову Комсомольського районного суду міста Херсона від 04.04.2006 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу призначена пенсія за віком з 07.10.2005 року за 32 роки 01 місяць 13 днів трудової діяльності в розмірі 627, 38 грн. При цьому, періоди з яких складається трудовий стаж позивача відповідач визначив відповідно до частини першої статті 24 закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а за період її трудової діяльності до набрання чинності цим Законом - відповідно до статті 56 закону України “Про пенсійне забезпечення”, як це передбачено частиною четвертою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що управлінням Пенсійного фонду України у Комсомольському районі міста Херсона неправильно була визначена заробітна плата ОСОБА_1. для обчислення пенсії. А саме. Відповідач безпідставно врахував деномінацію національної валюти Російської Федерації з 01.01.1998 року за період роботи позивача в Російській Федерації з 17.01.1994 року по 31.12.1997 року, застосування якої не передбачено діючим законодавством та не включив до розрахунку за січень-лютий 1998 року, що призвело до фактичного зменшення коефіцієнту заробітної плати позивача.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погодився і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії ОСОБА_1. управління Пенсійного Фонду України в Комсомольському районі м. Херсона керувалося статтею 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і за вибором позивача з періоду за який врахована заробітна плата для обчислення пенсії був виключений період до 60 календарних місяців підряд, в тому числі в цей період увійшли січень і лютий 1998 року коли позивач, відповідно до наданої нею трудової книжки перебувала в трудових відносинах з артіллю старателів “Бальджа”, однак не отримувала заробітну плату і вона за нею не зберігалася.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач правомірно врахував деномінацію національної валюти Російської Федерації з 01.01.1998 року у співвідношенні 1:1000, оскільки у випадку коли в державах-учасницях СНД введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) обчислюється виходячи із офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 220¹, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову апеляційного суду Херсонської області від 23.06.2006 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.