ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
16 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого Смоковича М.І.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за скаргою ОСОБА_1 на дії Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у м. Чернівці, яка відмовила йому в застосуванні альтернативної форми обліку платників податків, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернівці на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 21 липня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність ДПІ у м. Чернівці.
В обґрунтування скарги вказував, що він звертався до інспекції із заявою про відмову від ідентифікаційного номеру та просив визнати за ним право здійснювати будь - які платежі без ідентифікаційного номера, але отримав відмову у задоволенні заяви на підставі того, що відсутній механізм реалізації такого права.
Просив визнати вказані дії неправомірними і зобов'язати ДПІ у м. Чернівці анулювати ідентифікаційний номер та внести в його паспорт відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без такого номера.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 21 липня 2004 року, скарга задоволена.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Чернівці, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення судів та відмовити в задоволені скарги.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів” №1003 від 16 липня 1999 року для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Тобто, діючим законодавством визначено право громадян на перераховані умови реєстрації фізичних осіб - платників податків та на відмітку про це у паспорті, яке не може бути порушеним.
Оскільки частиною восьмою статті 5 Закону визначено, що зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, то до визначення механізму відмітку у паспорті повинна робити податкова інспекція, яка проводить державний реєстр фізичних осіб - платників податків.
За таких обставин правильними є висновки судів про те, що ОСОБА_1. має право на звільнення від ідентифікаційного номера та внесення про це відмітки в паспорт.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права ухвалюючи оскаржувані рішення.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 21 липня 2004 року в цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Смокович М.І.
судді Весельська Т.Ф.
Горбатюк С.А.
Мироненко О.В.
Чумаченко Т.А.