Справа № 1-286/11

В И Р О К  

іменем України

«24»лютого 2011 року                                                                              м. Київ

          Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого –судді Косик Л.Г.,

при секретарі Яблонській І.К.,   

за участю прокурора Дудка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки            м. Києва, українки, громадянки України, освіта середня, розлученої, яка має на утриманні малолітню дитину –сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючої, зареєстрованої в АДРЕСА_1, проживаючої в АДРЕСА_2, раніше не судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 12.08.2010 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Ашан», розташованого по вул. Берковецька, 6 в м. Києві, намагалася таємно викрасти чуже майно, яке належить TOB «Ашан Україна Гіпермаркет», але не довела свій злочин до кінця з причин, які не залежали від її волі.

Так, ОСОБА_1 12.08.2010 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Ашан», розташованого по вул. Берковецька, 6 в м. Києві, вирішила скоїти крадіжку чужого майна, що належить TOB «Ашан Україна Гіпермаркет».

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1, продовжуючи знаходитись в торговому залі вказаного магазину, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення таємно викрала чуже майно, що належить TOB «Ашан Україна Гіпермаркет», а саме туфлі жіночі », білого кольору, ціною 328 грн. 53 коп.

З викраденим чужим майном ОСОБА_1 направилася до виходу з торгового залу, однак довести свій злочинний умисел до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками охорони даного магазину і викрадене майно у неї було вилучено.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому та показала суду, що дійсно 12.08.2010 року, приблизно в 12 годин, вона поверталася за місцем мешкання з Пущі-Водиці. Приблизно в 12 годин 30 хвилин того ж дня вона вирішили піти до магазину «АШАН», розташованого по вул. Берковецькій, 6 в м. Києві, щоб переглянути товар, який знаходиться в даному магазині. При цьому у неї грошей при собі не було. Знаходячись в магазині вона вирішила викрасти жіночі туфлі »білого кольору, щоб мати їх в особистому користуванні. Для цього вона, знаходячись в даному магазині, взяла з прилавку жіночі туфлі edmont»білого кольору. Оглянувшись навколо, вона побачила, що за її діями ніхто не спостерігає. З цього взуття вона зняла магніт з цінником, а в подальшому зняла тапочки, в яких вона була, та одягнула ці туфлі на свої ноги. Після цього, коли вона вважала, що цього буде достатньо, то направилася до виходу. Вона пройшла через лінію кас не сплативши гроші за товар. При виході з магазину до неї підійшли охоронці даного магазину та запросили її пройти в кімнату працівників охорони. Після цього останні викликали співробітників міліції. Коли приїхали співробітники міліції, то у неї в присутності понятих було вилучено дані жіночі туфлі ». При цьому було складено відповідний протокол, зміст якого підписали всі присутні. Після цього вона разом з співробітниками міліції направилась до ДПМ Святошинського РУ, де вона дала пояснення з приводу вчиненого нею злочину.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудною змісту обставин злочину, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_1  в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, і беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудна, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.    

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудну та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудної, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), кваліфіковані вірно.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудної згідно ст. 66 КК України на думку суду є повне визнання нею своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та допомога судовому слідству у встановленні істини.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, наслідки від вчиненого злочину, дані про особу підсудної, яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася (а.с. 24), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом  не перебуває, у лікаря психіатра  на обліку не перебуває (а.с. 25-26), має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 27), офіційно не працює, розлучена (а.с. 13), має на утриманні малолітню дитину –сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає з батьками пенсійного віку.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винної можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в мінімальних межах, передбачених санкцією вказаної вище частини статті, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винної та попередження вчинення нею нових злочинів.           

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді  штрафу в розмірі 50 (п’ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі - туфлі жіночі dmont», одна пара, які передані на зберігання у гіпермаркет «Ашан-Біличи»згідно розписки менеджера Старкова А.В. (а.с. 16) - залишити TOB «Ашан Україна Гіпермаркет»за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: