Головуючий у 1 інстанції - Половинка В.О.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2011 року справа №2а-461/10/1225
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-461/10/1225 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити недоотримане підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2007 - 2010 роки, -
В С Т А Н О В И Л А:
13 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити недоотримане підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2007 - 2010 роки
Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2010 року позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити недоотримане підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2007 - 2010 роки задоволений частково: зобов’язано відповідача здійснити підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням здійснених виплат. В іншій частині вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з вказаною постановою суду в частині задоволених позовних вимог і подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги, зокрема вказав, що судом порушені вимоги ст.99 КАС Україні щодо застосування наслідків пропущення строку звернення до суду, а також зазначив, що на законодавчому рівні не врегульований механізм стосовно виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни» з застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на теперішній час відповідач при здійсненні вказаних виплат керується Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року, яка встановлює розміри доплати до пенсії дітям війни, а тому, його дії є законними.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, встановила порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи та дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни», що не оспорюється сторонами і підтверджується відповідними матеріалами справи: посвідченням, паспортом позивача, відповіддю відповідача на звернення позивача щодо перерахунку підвищення до пенсії (арк. справи 5, 6).
Згідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік…» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими законами, на 2007 та 2008 роки було зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України зазначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Щодо посилань відповідача на застосування положень Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи те, що Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ, то застосуванню при вирішенні спірного питання підлягає Закон.
Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивач як дитина війни має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В той же час, вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Позивач в позовній заяві зазначив, що ним не пропущений строк звернення до суду з посиланням на статтю 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в якій зазначено, що нараховані суми пенсій, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за три роки перед звернення за одержанням пенсії, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки з 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-ІV. Відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років (Пункт розділу XV доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005).
Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цих справах, нарахування спірних сум відповідачами не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону № 1058-ІV відсутні..
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при задоволені позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, допущені порушення вимог процесуального законодавства, які призвели до неправильного вирішення справи за суттю заявлених вимог, оскільки позивач не ставив питання про поновлення строку на звернення до суду.
Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 13.10.2010 року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку, а саме, з 13.04.2010 року.
Крім того, в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування підвищення до пенсії дитині війни, є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або змінені в сторону зменшення, шляхом внесення змін до закону. Оскільки суд першої інстанції не визначив кінцеву дату задоволення позовних вимог, враховуючи дату звернення позивача до суду з позовом, кінцевою датою задоволених позовних вимог повинна бути дата 13 жовтня 2010 року.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права суд першої інстанції невірно вирішив справу, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог з 13.04.2010 року до 13.10.2010 року та залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2007 року до 12 квітня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ст. 100, ст.195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області задовольнити в повному обсязі.
Постанову Сватівського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-461/10/1225 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити недоотримане підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2007 - 2010 роки скасувати.
Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити недоотримане підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2007 року до 12 квітня 2010 року.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити недоотримане підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 13 квітня 2010 року до 31 грудня 2010 року задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 13 квітня 2010 року до 13 жовтня 2010 року в розмірі меншому, ніж встановлено статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії на користь ОСОБА_2, як дитині війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 13 квітня 2010 року до 13 жовтня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий М.М. Гімон
Судді Л.А. Василенко
О.В. Карпушова