Справа № 3-1195/11

ПОСТАНОВА

"09" березня 2011 р. cуддя Печерського районного суду Кирилюк  І.  В.  розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу ДАІ з обслуговування Печерського району, підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Аркалик, Казахстан, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 який раніше адміністративному стягненню не піддавався,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20.11.2010 року, 12.11.2010 року о 07 год. 55 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фіат», державний номер НОМЕР_1, рухаючись на перехресті вулиць Інститутська та Шовковична в м. Києві, при ввімкнені жовтого сигналу світлофора під час виїзду не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Акура», державний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2, чим порушив п. 8.11 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснивши, що він їхав на зелений сигнал світлофора та не порушував Правил дорожнього руху України.

Як визначено у ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для справи.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 8.11. Правил дорожнього руху України, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 16.8 Правил дорожнього руху України, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

При цьому, суд погоджується з поясненнями ОСОБА_1, що у разі, якщо водій уже виїхав на перехрестя під час ввімкнення жовтого сигналу світлофора, то йому дозволяється рухатись далі, проте, лише за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. А в даному випадку, продовження руху автомобіля «Фіат», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, не було безпечним, внаслідок чого і сталась дорожньо-транспортна пригода.

Аналізуючи викладене, враховуючи пояснення ОСОБА_1, надані в судовому засіданні, а також письмові пояснення всіх учасників дорожньо-транспортної пригоди та свідків, схему дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає вину ОСОБА_1 у правопорушенні доведеною.

Разом з тим, згідно ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині третій цієї статті. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Оскільки в матеріалах справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.11.2010 року, то станом на 09.03.2011 року закінчився строк накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За таких обставин, справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 38, 124, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя:   І. В. Кирилюк