Справа № 22-ц-122/2011 Головуючий у I інстанції – Глушко О.І.
Категорія – цивільна Доповідач - Демченко Л. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіКвача М.О.,
суддів:Демченко Л.М., Бойко О.В.,
при секретарі:Пільгуй Н.В., Вареник О.М.,
за участю:представника позивача Бурковського М.О., відповідача
ОСОБА_7,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Бахмацького районного суду від 14 жовтня 2010 року по справі за позовом прокурора Бахмацького району в інтересах Бахмацької міської ради до ОСОБА_7 про зобов’язання знятися з реєстрації та виселитися з жилого приміщення,
в с т а н о в и в:
Рішенням Бахмацького районного суду від 14 жовтня 2010 року зобов’язано ОСОБА_7 знятися з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 та виселитися з даного жилого приміщення. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову позивача, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення. Доводи скарги зводяться до того, що суд не врахував, що відповідач ні в письмовій, ні в іншій формі не зобов’язувався звільнити жиле приміщення та переселитись в ново надане. Твердження позивача про те, що ОСОБА_7 особисто подавав письмову заяву не відповідає дійсності. Суд повинен був перевірити належним чином всі докази по справі та дати їм належну оцінку. Також апелянт зазначає, що заявляв клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для того, щоб встановити дійсність обставин справи, але суд безпідставно відмовив.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора Бахмацького району в інтересах Бахмацької міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в добровільному порядку відмовляється звільнити спірне житлове приміщення та не скасовує реєстрацію, що перешкоджає позивачу розпоряджатися житловим фондом, який перебуває в комунальній власності та надання його особам, які потребують поліпшення житлових умов.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Пунктом 2 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 р. № 470, жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю. Згідно п. 55 Правил, жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім’ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку.
Відповідно до п. 64 зазначених Правил, громадяни, відносно яких прийнято рішення про надання жилого приміщення, дають письмове зобов’язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду (за винятком тих, кому належить жиле приміщення на праві приватної власності). У надане жиле приміщення переселяються члени сім’ї, які включені в ордер і дали письмове зобов’язання про переселення в це приміщення.
По справі встановлено, що на підставі рішення виконкому Бахмацької міської ради від 29.09.1998 р. № 243, на ім’я ОСОБА_8 та членів його сім’ї – дружину ОСОБА_9, синів – ОСОБА_7 і ОСОБА_10 було видано ордер на право зайняття жилого приміщення- квартири АДРЕСА_2. На квартирному обліку разом із ОСОБА_8 перебували всі зазначені члени сім’ї. Рішенням виконкому від 02.02.2010 року № 18 на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року за № 1567 « Питання надання громадянам квартир, що придбані Державною іпотечною установою у м. Бахмачі» надана ОСОБА_8 трикімнатна квартира АДРЕСА_1, жилою площею 37,5 кв.м. в на сім’ю з чотирьох чоловік, зокрема на нього, його дружину та двох синів – ОСОБА_7 та ОСОБА_10 з зняттям їх з квартирного обліку. / а.с. 5/. 22 березня 2010 року виконавчим комітетом Бахмацької міської ради виданий ордер на зазначене жиле приміщення на всіх членів сім’ї. / а.с.12/. Також встановлено, що 04.02.2010 року зазначеними особами були надані письмові зобов’язання про згоду на вселення у житлове приміщення, на яке їм був наданий ордер згідно рішення виконкому від 02.02.2010 р. та зобов’язання про звільнення квартири № 16, яку вони займали.
ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звільнили попередньо займане ними житлове приміщення та знялись з реєстрації з АДРЕСА_2 та зареєструвались 16.04.2010 року по АДРЕСА_1., а ОСОБА_7 відмовився, посилаючись на те, що згоди на звільнення житлового приміщення він не давав, заяви не підписував.
Але, розглядаючи даний спір апеляційний суд бере до уваги те, що ОСОБА_8 та члени його сім’ї, в тому числі і ОСОБА_7, погоджувались з рішенням виконкому від 02.02.2010 року, оскільки не оскаржували зазначене рішення в установленому законом порядку. Проти чого не заперечували сторони в судовому засіданні. Крім того, погодження ОСОБА_8 та всіх членів його сім’ї на отримання ордера 22 березня 2010 року на підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради безспірно свідчить про те, що члени сім’ї, які включені в ордер, виразили згоду переселитися в надане жиле приміщення. А тому посилання та доводи відповідача ОСОБА_7 щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог прокурора, оскільки він не давав письмового зобов’язання про звільнення займаного жилого приміщення у квартирі АДРЕСА_2 є необґрунтованими і такими, що до уваги апеляційним судом не беруться, так як суперечать зазначеним нормам матеріального права.
Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно та обґрунтовано прийнято рішення про зобов’язання відповідача в примусовому порядку знятися з реєстрації за адресою : АДРЕСА_2 та виселитись з незаконно займаного ним житлового приміщення.
Отже, рішення суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідача – без задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Бахмацького районного суду від 14 жовтня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: