Справа № 2-а-612ОСОБА_4/2011

                                                            ПОСТАНОВА

                                                            Іменем України

16 лютого  2011 року суддя  Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області              

Циганко М. О., розглянувши адміністративну справу в порядку скороченого провадження за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про визнання дій управління щодо відмови у нарахуванні та виплаті  державної соціальної допомоги дітям війни протиправними та зобов’язання управління нарахувати та виплатити  державну соціальну допомогу як дитині війни, -

                                                                              встановив:

    Позивачка звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про визнання дій  управління щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй щомісячної соціальної допомоги протиправними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. № 2195 (далі Закон) за 2009 рік,  2010 рік  по момент звернення до суду, а також поновити пропущений строк звернення до суду.

     Мотивує свої вимоги тим, що вона  відповідно до ст. 6 Закону є дитиною війни. У зв’язку з цим їй на підставі ст. 6 Закону  виплачувана пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивачці така допомога не виплачувалась, хоча положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік»в частині обмеження права на щомісячну соціальну допомогу  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону, визнані Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008 р. такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня  ухвалення рішення, тому оскільки відповідач не здійснив виплату належної позивачці допомоги, передбаченої ст.6 Закону, вона і просить суд задовольнити її позовні вимоги.

  Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 07 лютого 2011 року в задоволенні вимог позивачки про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено та її позовні вимоги за період з 01 січня 2009 року по 01 серпня 2010 року залишені без розгляду.

     Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

     Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені сторонами обставини, вважає їх достатніми для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.    

    Відповідно до письмового заперечення відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на слідуючі обставини.  Верховною Радою України рішення щодо відновлення норм, які були визнані неконституційними, не приймалось, а вказані правовідносини регулюються Постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на виплату даного підвищення до пенсії не визначено видатки держави та не виділено  відповідні кошти, а виплата зазначених надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, згідно ж Бюджетного кодексу України бюджетні зобов’язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет, а згідно з ч. 2 ст. 73  ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, крім того згідно з ч. 3 ст. 28 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно для  визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується, тому вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просить суд відмовити у задоволенні позову.

    Судом встановлено, що позивачка має правовий статус «Дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення, і така згідно із штампом Прилуцького міськрайонного суду звернулася до суду з адміністративним позовом 02.02.2011 року.  

   Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

    Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення  їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

   Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону є дітьми війни.

   Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до ст. 6 Закону, після внесення яких передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

 Рішенням Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22.05.2008 року положення п.п.2 пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    З письмових заперечень відповідача вбачається, що останній здійснював нарахування та виплату позивачці як «дитині війни»» підвищення до пенсії, відповідно до постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», але за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при призначенні позивачці підвищення до пенсії як «дитині війни»підлягає застосуванню стаття 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, чинна на час розгляду справи в суді, а не вищевказана постанова КМ України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Посилання відповідача на  ст.28 ЗУ«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується  виключно  для визначення  розмірів  пенсій,  призначених  згідно з цим Законом є хибним,  оскільки наявність такої норми та відсутність іншого закону, який би встановлював  мінімальний розмір пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком,  як це встановлено в статті 6 Закону.

     Відповідно до ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

    Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

     На підставі наведеного суд вважає дії управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачці щомісячної соціальної допомоги за період з 02 серпня 2010 року по 02 лютого 2011 року (по момент звернення до суду) протиправними, а тому її позовні вимоги щодо зобов’язання  відповідача нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону за період з 02 серпня 2010 року по 02 лютого 2011 року (по момент звернення до суду)  підлягають задоволенню, з урахуванням проведених виплат.

Задовольняючи позовні вимоги, на підставі ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки сплачений нею при подачі заяви судовий збір.

На підставі наведеного, ст.ст.22, 152 Конституції України,  ст.  6 ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообо’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 2, 18, 71, 86, 94, 158 -162,183-2, 186,256  КАС  України, суд –

постановив:

    Адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про визнання дій управління щодо відмови в нарахуванні та виплаті  щомісячної соціальної допомоги дітям війни за період з 02 серпня 2010 року по 02 лютого 2011 року (по момент звернення до суду) протиправними – задовольнити.     

     Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 02 серпня 2010 року по 02 лютого 2011 року (по момент звернення до суду) протиправними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни, встановлену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 02 серпня 2010 року по 02 лютого 2011 року (по момент звернення до суду), з урахуванням проведених виплат.

     Постанова суду, прийнята в скороченому провадженні, підлягає негайному виконанню.

     Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі  3 (три) грн. 40 коп.  

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

                Суддя                                                                                                        М. Циганко