Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.02.11
м. Севастополь
17 год. 35 хв.Справа №2а-199/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі - Трігуб Г. В.,
з участю: представника позивача - Приймак Анатолія Ігоровича - довіреність б/н від 29.03.2010 року
представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне російське - українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське Адміралтейство" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне російське - українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське Адміралтейство" частково були своєчасно сплачені страхові внески з авансових виплат, повне перерахування страхових платежів відбувалося при виплаті заробітної плати у відповідності до вимог статті 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але відповідачем у порушення законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, прийняте протиправне рішення про застосування санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату, яке підлягає скасуванню.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 19.01.2011р. відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадженні і справа призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав суду пояснення в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засіданні повноважного представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До початку судового засідання представником відповідача надано заява, відповідно до якої відповідач просить розглянути справу за відсутністю представника, надано письмові заперечення. (а.с. 34,35)
Враховуючи, що явка в судове засідання є правом а ні обов’язком відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов не обґрунтованим та не підлягаючим задоволенню.
Встановлено, що за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків з виплачених авансових сум Управлінням Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя прийняте рішення № 38210 від 28.12.2010р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків (а.с.8).
Позивач посилається на ті обставини, що за вересень 2009р. – грудень 2010р. він сплачував страхові внески у неповному розмірі, у зв’язку з виникненням заборгованості по заробітної платі, однак, при виплаті заробітної плати страхові платежі сплачувалися за відповідний базовий звітний період, відповідачем необґрунтовано прийняте вищезазначене рішення.
Відповідно обставин справи, спірне рішення № 38210 від 28.12.2010р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків прийняте за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з жовтня 2009р. Несвоєчасна сплата страхових внесків сторонами не заперечується.
Згідно з частини 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 р. (далі Закон № 1058), страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
При цьому, відповідно до пункту 9 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, днем сплати страхових внесків вважається у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду – день списання установою банку, установою державного казначейства України суми платежу з банківського рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 7 пункту 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.
За обставинами справи позивачем страхові внески за спірний період при здійсненні протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, одночасно з видачею зазначених сум сплачувалися в неповному обсязі, що привело до порушення позивачем строків їх сплати відповідно до вищенаведених законодавчих норм. Відповідач згідно вимог пункту 7 пункту 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, прийняв рішення № 38210 від 28.12.2010р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків.
Вказане рішення управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя прийняте на підставі діючого законодавства, а саме, Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.04 за № 64/8663.
Виходячи з вищенаведеного відповідач при ухваленні оскаржуваного рішення діяв у межах наданих повноважень відповідно діючого законодавства.
Крім того, позивач вважає, що у зв’язку з тим, що ухвалою господарського суду м. Севастополя від 07.12.2010р. порушено провадження у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України у Нахімовського району м. Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російське - українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське Адміралтейство" про визнання боржника банкрутом, відповідач, відповідно до діючого законодавства України не мав права нараховувати фінансових санкцій (а.с. 29).
Доводи представника позивача не відповідають вимогам частини 4 статті 12 Закону України № 2343-XII від 14.05.1992р., про те, що фінансові санкції, нараховані позивачу після введення в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, стягненню не підлягають.
Встановлено, що господарський суд м. Севастополя ухвалою від 07.12.2010р. порушив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російське - українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське Адміралтейство" і ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі статтею 1 Закону України № 2343, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення статті 12 цього ж Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, що підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті статті 1 вказаного Закону, де наведено визначення мораторію.
На застосування фінансових санкцій, здійснене Управлінням Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя рішенням від 28.12.2010р., встановлені Законом України № 2343 обмеження не поширюються, оскільки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє відповідним органам нараховувати загальнообов'язкові виплати, фінансові санкції та пеню, які виникли до, а виявлені були після порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російське - українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське Адміралтейство".
При даних обставинах, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог, чому позов задоволенню не підлягає.
Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 04.03.2011р.
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спільнє російсько- українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарєвське Адміралтейство" до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинтсва України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинтсва України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис О.В. Мінько
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Мінько