Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.02.11
м. Севастополь
15 год. 46 хв.Справа №2а-410/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі - Трігуб Г.В.,
з участю: представника позивача - ОСОБА_3 - довіреность б/н від 21.01.2011 р.
представників відповідача - Луговської Анни Василівни - довіреність № 36/10 - 013 від 11.06.2010 р., Борисенко Олени Вікторівни - довіреність № 37/10-013 від 25.01.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання неправомірним та скасування рішення № 2/17-356 від 27.01.2011р., зобов'язання вчинити певні дії.,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасуванні рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 27.01.2011р. у частині дати анулювання реєстрації з 31.12.2010р., зобов’язати здійснити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з 27.01.2011р.
Вимоги обґрунтовані тим, що за ініціативою відповідача анульоване свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість з 31.12.2010р. але рішення прийняв 27.01.2011р. у відповідність до Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., вважає що відповідачем прийняттям рішенням про анулювання свідоцтва реєстрації платника податків на додану вартість порушені права та інтереси, рішення відповідача є протиправним та не відповідає вимогам законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення суду в обґрунтування вимог, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення на позов та пояснення щодо правомірності свого рішення, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Встановлено, що ОСОБА_4 (далі – ФОП ОСОБА_4), має державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, має свідоцтво про реєстрацію платника податку від 06.10.2009р.(а.с. 8), та є платником єдиного податку з 30.12.2010р.
Рішенням Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (далі – ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя) від 27.01.2011р. № 2/17-356 здійснено анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 184.2 статті 184 Податкового кодексу України, анулювавши реєстрацію з 31.12.2010р.
Відповідно до пункту 184.2 статті 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Заперечення на позов представник відповідача мотивує тим, що 01.01.2011р. набрав чинність Податковий кодекс України, відповідно до якого фізична особа – підприємець, який перебуває на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, відповідно до законодавства, не є платником податку на додану вартість та реєстрація таких платників анулюється.
Суд не може погодиться з доводами представника відповідача з тих підстав, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість – позивача було проведено 31.12.2010р., до набрання чинності Податкового кодексу України.
Порядок зняття з обліку та анулювання реєстрації платників податків на додану вартість до 01.01.2011р. регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» № 168 від 21.05.1997р., Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 978 від 22.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010р. за № 1400/18695.
Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 9.8 статті 9 Закону № 168, анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті “а” цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.
У свою чергу, анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах “б” – “ґ” цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Таким чином суд дійшов висновку, що встановлено випадок передчасного анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Згідно з пунктом “в” пункту 9.8 статті 9 Закону № 168, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Згадані у наведеній нормі Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов’язок з нарахування та/або сплати цього податку.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Пунктом 7 Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, встановлене, що за наявності підстав податковий орган здійснює анулювання реєстрації платника ПДВ на дату подання заяви або підписання рішення про анулювання реєстрації, якщо не визначені граничний термін дії Свідоцтва або дата втрати особою статусу платника ПДВ, або коли є підстави для анулювання до закінчення терміну дії Свідоцтва.
Згідно статті 58 Конституції України, закони та інши нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки граничний строк дії свідоцтва платника податку на додану вартість не вирішений, рішення про анулювання свідоцтва реєстрації платника ПДВ прийняте 27.01.2011р., таким чином встановлення дати анулювання реєстрації у даному випадку – 31.12.2010р. є протиправним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали предметом розгляду покладено на ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 04.03.2011р.
Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_4, задовольнити.
Визнати рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя № 2/17-356 від 27.01.2011р. про анулювання реєстації платника податку на додану вартість ОСОБА_4 у частині дати анулювання реєстрації 31.12.2010р., протиправним та скасувати.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі м. Севастополі здійснити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ОСОБА_4 з 27.01.2011р.
Стягнути з Державного бюджету України (31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 судові витрати в сумі 3(три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис О.В. Мінько
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В. Мінько