ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
Іменем України
про закриття провадження у справі
10.01.11Справа №2а-3462/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді: Лотової Ю.В.,
при секретарі: : Бартиш В.О.,
за участю представників:
позивача – Бутейкіна І.В., довіреність від 09.12.2010 року;
відповідача – Зімовнової О.В., довіреність від 04.01.2011 року № 22/6,
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
приватного підприємства «Югжилсервис» (вул. Т. Шевченко, буд. 48, кв. 1, м. Севастополь, 99021);
до Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, буд. 2, м. Севастополь, 99011);
про зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
16.11.2010 року приватне підприємство «Югжилсервис» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 18 038,80 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.11.2010 року цей адміністративний позов залишено без руху до усунення позивачем недоліків.
30.11.2010 р. до суду, через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Севастополя, надійшла виправлена позовна заява, відповідно до якої позивач просив зобов’язати Головне управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації здійснити відповідні дії, а саме відшкодувати позивачу заборгованість у сумі 18 038,80 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 180,39 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.12.2010 року відкрите провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.12.2010 року закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
В судовому засіданні 10.01.2011 року судом поставлено питання щодо закриття провадження у справі.
Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечує, наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача зазначив, що між сторонами виник господарський спір, тому адміністративна справа підлягає закриттю.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом ст. 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частинами першою та другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Як встановлено у судовому засіданні предметом розгляду у цій справі є стягнення заборгованості щодо відшкодування витрат що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Правовідносини у цій сфері визначені у Законі України від 24.06.2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до преамбулі вказаного Закону він визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавець має право: на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.
А частинами 4 та 5 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні-послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.
З урахуванням вказаних норм права, суд дійшов до висновку, що вказаний спір виник не у сфері публічно-правових правовідносин, а у сфері господарських правовідносин щодо надання житлово-комунальних послуг та розрахунків по ним, а тому не повинен розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
З урахуванням зазначеного, цей спір повинен розглядатись господарським судом міста Севастополя.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, провадження у справі повинно бути закрито.
Керуючись ст. ст. 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі № 2а-3462/10/2770 за позовом приватного підприємства «Югжилсервис» до Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії, а саме відшкодувати позивачу заборгованість у сумі 18 038,80 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 180,39 грн. – закрити.
Роз’яснити позивачу, що закриття справи тягне за собою заборону повторного звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.В. Лотова