ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року 15:14 Справа № 2а-0870/480/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
при секретарі судового засідання Баланчук І.М.,
за участю представників:
позивача – Гілевич А.О. (довіреність від 04.02.2011 №б/н);
відповідача – Коваленка А.С. (довіреність від 02.03.2011 №181/10/10-014);
Чернікової В.П. (довіреність від 24.09.2010 №1087/10/10-014);
Мацко К.С. (довіреність від 29.07.2010 №6321/8/10-014)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» (далі – ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя (далі – ДПІ у Комунарському районі, відповідач), в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 №0000432302/0, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму 2 443 212,00грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що оскаржуване рішення є неправомірним, а зменшення суми бюджетного відшкодування протиправним. Пояснює, що ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» створено резидентом України ЗАТ ІІ «ЗАЗ» та нерезидентом – підприємством, яке дії за законами Нідерландів – Bosal Nederland BV. Зазначає, що учасниками прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» та ЗАТ ІІ «ЗАЗ» передано у власність позивачу в якості майнового вкладу обладнання та оснастку вартістю 16 445 598,00грн., у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) 2 740 933,00грн. Факт передачі підтверджений Актом приймання-передачі майнового внеску. Пояснює, що у відповідності до приписів чинного законодавства операції із внеску основних фондів прирівнюються до операцій продажу для особи, яка здійснила такий внесок з їх отримання для особи, яка їх отримала. Зазначає, що ЗАТ ІІ «ЗАЗ» за результатами проведення такої операції виписано ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» податкову накладну. Вважає, що позивачем правомірно віднесено до суми бюджетного відшкодування 2 443 212,00грн., а спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечили із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 14.02.2011 №129/10/10-014. Зокрема вказують, що основні фонди, отримані як внесок до статутного фонду, вважаються придбаними в обмін на корпоративні права їх отримувача. При цьому, суми ПДВ, сплачені у складі вартості таких основних фондів, можуть бути включені до складу податкового кредиту. Пояснюють, що позивач є емітентом корпоративних прав та при отриманні від платника податку – засновника, основних фондів як внеску до статутного фонду не розраховується за них коштами, а передає в обмін на корпоративні права. Вважає спірне рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову повністю.
На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» є юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 28.12.2005. Учасниками товариства є ЗАТ ІІ «ЗАЗ» та Bosal Nederland BV (Нідерланди).
Загальними зборами учасників ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» 25.03.2010 прийняте рішення про збільшення статутного фонду товариства (протокол №6) та 26.03.2010 затверджені зміни до статуту ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ», у відповідності до яких ЗАТ ІІ «ЗАЗ» передало до статутного капіталу ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» обладнання та устаткування загальною вартістю 16 445 598,00грн., про що складений акт приймання-передачі майнового внеску від 02.07.2010 та виписана податкова накладна від 02.07.2010 №1800026950 (сума ПДВ 2 74 293,17грн).
20.09.2010 позивач в електронному вигляді надав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року, у якій включив суму ПДВ до бюджетного відшкодування.
Посадовими особами ДПІ у Комунарському районі проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ, зокрема за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2010 року, за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні, серпні 2010 року, за результатами якої складаний акт від 17.12.2010 №4491/2302/33985999 (далі - акт). Перевіркою встановлено та у акті зафіксовано порушення позивачем, зокрема, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №168/97) та пп. 5.12.2 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 (далі – Порядок №166), а саме, завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ:
за лютий 2010 року на 122,00грн;
за серпень 2010 року на 2 506 140,00грн.
Не погодившись із висновками відповідача, викладеними у акті, позивач надав ДПІ у Комунарському районі заперечення на нього від 22.12.2010 №837, за результатами розгляду якого податковим органом прийнято відповідь від 28.12.2010 № 11979/10/23-217 та висновок акту перевірки викладений у наступній редакції:
порушення пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №168/97) та пп. 5.12.2 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 (далі – Порядок №166), в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ:
за лютий 2010 року на 122,00грн;
за серпень 2010 року на 2 443 091,00грн.
За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 №0000432302/0 яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 2 443 212,00грн.
Вважаючи указані рішення протиправними позивач звернувся до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до приписів п.1.8 ст.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №334/94) корпоративні права - право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції (п.1.28 ст.1 Закону №334/94).
Підпунктом 1.28.2 п. 1.28 ст.1 Закону №334/94 встановлено, що пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Як вбачається із приписів пп. 4.2.5 п.4.2 ст. 4 Закону №334/94 не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
Згідно із пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Підпунктом 8.4.11 п. 8.4 ст.8 Закону №334/94 встановлено, що порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів для цілей цього пункту:
до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного капіталу іншої особи;
до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного капіталу такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.
Тобто, указаними вище приписами встановлено, що до продажу основних фондів і нематеріальних активів прирівнюються операції по внесенню таких основних фонів і нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи. До придбання основних фондів і нематеріальних активів прирівнюються операції по включенню таких основних фондів та нематеріальних активів у склад статутного фонду такої іншої особи. Таким чином, приписи пп. 8.4.11 п. 8.4 ст.8 Закону №334/94 використовуються для визначення порядку збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів, а для віднесення сум по таким операціям до складу валових доходів та витрат підприємства.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що приписами Закону №334/94 передбачається збільшення груп основних фондів ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» у зв’язку із отриманням майна від ЗАТ ІІ «ЗАЗ» для подальшої амортизації таких основних фондів і участі амортизаційних відрахувань при визначенні прибутку, який оподатковується. При цьому сума ПДВ при таких операціях не визначається і у склад груп основних фондів ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» включається вартість майна ЗАТ ІІ «ЗАЗ» по балансовій вартості, яка визначена у бухгалтерському обліку ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ».
У відповідності до пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №168/97 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Приписами пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97 встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно із пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97)
Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97).
Приписами Закону №168/97 встановлено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку по поставці товарів та послуг, а датою виникнення податкових зобов’язань при продажі товарів вважається або дата зарахування грошових коштів від продавця на банківській рахунок платника податку або дата оприбуткування грошових коштів у касу платника податку, або дата відвантаження товарів у якості оплати товарів (робіт, послуг), які призначаються для продажу.
З урахуванням викладених норм суд дійшов висновку, що під час проведення господарської операції по внесенню майна до статутного фонду ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» від ЗАТ ІІ «ЗАЗ» об’єкт оподаткування по ПДВ не виникає, оскільки оплата грошових коштів від ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» на користь ЗАТ ІІ «ЗАЗ» не проводилась та не проводилась поставка товару від ЗАТ ІІ «ЗАЗ» для ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ», а тому у позивача не виникає податковий кредит.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не встановлений порядок оподаткування ПДВ операцій по внесенню майна до статутного фонду підприємств, оскільки під час внесення такого майна підприємство не несе витрат у зв’язку із виробництвом таких господарських операцій.
Судом встановлено, що під час проведення операції отримання від ЗАТ ІІ «ЗАЗ» майна до статутного фонду позивачем не понесено витрат, пов’язаних із отриманням цього майна, ЗАТ ІІ «ЗАЗ» були внесені прямі інвестиції в обмін на корпоративні права ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ».
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оподаткування податком на додану вартість господарської операції внесення до статутного фонду ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» майна і віднесення до складу податкового кредиту по ПДВ по таким операціям є порушенням приписів Закону №168/97, оскільки такі операції не є об’єктом оподаткування, у розуміні приписів цього Закону, а позивач не поніс жодних витрат у зв’язку із проведенням таких операцій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв’язку із чим позовні вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 09.03.2011.
Суддя (підпис) Ю.В.Калашник