Справа № 1-55/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року                                                 Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді                     Гриценко І.Г.

при секретарі:                              Манюк Л.В.

з участю адвоката:                              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дяківці Літинського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючогго АДРЕСА_2, ніде не працюючого, раніше не судимого,

          в скоєнні  злочину, передбаченого за ст. 125 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 2 грудня 2009 року приблизно о 10 годині 30 хвилин в АДРЕСА_3, перебуваючи на земельній ділянці ОСОБА_3 на грунті виникших особистих неприязних відносин умисно наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_4, чим спричинив згідно висновку судово-медичної експертизи № 60 від 31.01.2011 р. тілесні ушкодження у вигляді синця, внутрішньо-шкіряного крововиливу та садна на обличчі справа, що належить до легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмету.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою в обвинуваченому злочині не визнав. Пояснив, що він зареєстрований в АДРЕСА_2 в будинку, побудованому на земельній ділянці його сина. ОСОБА_4 також там  будується. Між ним і ОСОБА_4 постійно були сварки, так, як ОСОБА_4 самоправно зайняв загальну земельну ділянку, чим  загородив жителям всієї вулиці прохід до лісопосадки. 2 грудня 2009 року вранці приїхали представники землевпорядної організації і проводили обміри землі в присутності його з дружиною, ОСОБА_5 з дружиною та ОСОБА_4, який ходив по земельній ділянці ОСОБА_3

Під час виниклих словесних розмов побачив, що його знімає на телефон ОСОБА_4, тому він підбіг до нього і рукою затуляв екран мобільного телефону, але удару йому  рукою в обличчя та ногою в область паху не наносив. Також пояснив, що допускає можливість зацеплення рукою своєю обличчя потерпілого, тоді коли підбіг до нього і закривав мобільний телефон. Пояснив, що знімки, які зафіксовано на відео ОСОБА_3 відповідають дійсності.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_2 своєї вини в обвинуваченому злочині, його вина повністю підтверджується в умисному спричиненні удару рукою в обличчя ОСОБА_4 показами пготерпілого, свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що перебуває в неприязних відносинах з ОСОБА_2 та іншими сусідами  з приводу спору із землекористування.

2.12.2009 р. приблизно о 10 год. 30 хв. знаходився він на земельній ділянці ОСОБА_3 та підходив ближче до дороги, оскільки там були подружжя ОСОБА_2, ОСОБА_5 і працівники, які проводили виміри земельних ділянок для з»ясування  що вони вимірюють. В цей час ОСОБА_2 почав висловлюватися з погрозами в його адресу, давати дулі і раптово  перейшов  через фундамент під забор на земельну ділянку ОСОБА_3 і раптово вдарив його коліном в пах біля ноги та рукою в обличчя біля  правого ока. В подальшому він звернувся з заявою до Вінницького РВ УМВС України і провів експертизу отриманих тілесних ушкоджень. Від ОСОБА_3 –сусіди дізнався, що вона бачила виникший інцидент  і знімала це на відео зі свого будинку.

Також  пояснив, що  ОСОБА_2 та інші  односельчани постійно  провокують сварки, підсудній висловлює погрози розправи над ним, бився тому він неодноразово писав заяви до міліції, але ОСОБА_2 поведінки своєї  не змінив.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 дали покази, якими підтверджуються покази підсудного та потерпілого щодо перебування їх бох в першій половині дня 2.12.2009 р. на земельній ділянці ОСОБА_3 під час проведення обмірів земельних ділянок представниками відповідної земельної організації, що між ними виникла словесна суперечка.

Свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 також пояснили, що коли  ОСОБА_4 почав на мобільний телефон знімати ОСОБА_9, то ОСОБА_2 підняв руку на  ОСОБА_10 зі словами: «Скільки уже можна його фотографувати.»Також ОСОБА_8 пояснила, що бачила цей момент. ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_4 рукою в телефон на рівні голови останнього за те, що  він знімав його на мобільний телефон.

Також вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи:

-          скаргою ОСОБА_4 (а.с. 1);

-          фотознімками (а.с. 36-41);

-          поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 48), якими  підтверджується нанесення йому ОСОБА_2 одного тільки удару по обличчю;

-          актом судово-медичного дослідження № 3414 (а.с. 49), яким підтверджуєтся наявність отриманих ОСОБА_4 тілесних ушкоджень від нанесеного йому ОСОБА_2 удару рукою в обличчя справа 2.12.2009 р. біля 10 год. 30 хв. (зі слів обстежуваного). Відповідно до пояснень обстежуваного ОСОБА_4 під час  огляду експертом  відсутнє його пояснення про нанесення  йому удару ногою в пах біля ноги, які спричинив ОСОБА_2;

-          власноруч написаною заявою  ОСОБА_4 (а.с. 56), якою підтверджується обставина нанесення йому ОСОБА_9 2.12.2009 р. одного удару  рукою в обличчя;

-          висновком судово-медичної експертизи (а.с.78) згідно якого у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження  - синець, внутрішнє –шкірні крововиливи та садно на обличчі справа. Вказані  тілесні ушкодження у ОСОБА_4 належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмету, можливо в строк, вказаний в постанові 2.12.2009 р.

Покази підсудного ОСОБА_2 про те, що він умисно не наносив ОСОБА_4  тілесні ушкодження суд розцінює, як метод його захисту з метою уникнення відповідальності за винений злочин.

Вина підсудного в нанесенні умисно ОСОБА_11 2.12.2009 р. удару рукою в обличчя справа підтверджується також частковими показами підсудного про те, він побіг до ОСОБА_4 і рукою затуляв екран мобільного телефону, щоб останній не знімав його та допускає можливість зацеплення своєю рукою обличчя ОСОБА_4

Суд вважає правдивими покази потерпілого ОСОБА_4 про нанесення  йому ОСОБА_2 тільки одного удару в обличчя і ця обставина підтверджується його заявою до райвідділу міліції, його пояснення, які відбиралися для перевірки його заяви, поясненнями даними експерту під час його огляду для встановлення тілесних ушкоджень.

Обставина спричинення ОСОБА_2 ОСОБА_4 удару ногою в пахову ділянку тіла вказана потерпілим у скарзі до суду та поясненнях в судовому засіданні, суд вважає не доведена доказами, оскільки  про вказаний удар потерпілий  не вказує в заяві про вчинений злочин, не вказує в поясненнях по перевірці його ж заяви, не вказує експерту під час проведення його огляду для виявлення тілесних ушкоджень.  

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати  за ст. 125 ч. 1 КК України як умисне спричинення потерпілому легкого тілесного ушкодження.

При вирішенні питання про вид та міру покарання підсдудному, суд враховує  характер і ступінь суспільної небезпечності  вчиненого злочину, що як особа він позитивно характеризується за місцем проживання, його сімейний стан, стан здоров»я, що ніде не працює, що раніше  не судимий, думку потерпілого про покарання, що завдана злочином моральна шкода потерпілому добровільно не відшкодована.

Обставини, що пом»якшують покарання підсудного відповідно до ст. 66 КК України відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

З урахуванням обставин вчинення злочину, його наслвдіків, даних про особу підсудного суд вважає, що з метою виправлення і перевиховання підсудного йому необхідно обрати покарання у вигляді  громадських робіт. Суд вважає недоцільним обрання ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в прибуток держави внаслідок того, що він ніде не працює.

Потерпілим по справі заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного 2500 грн. моральної шкоди і 500 грн. витрат по юридичній допомозі.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 по  моральній шкоді підлягають до задоволення частково на суму 1 т. грн., оскільки внаслідок вчинення ОСОБА_2 вказаного злочину ОСОБА_4 переніс морально приниження своєї гідності, переніс нервове потрясіння, хвилювання, фізичний біль, погіршення його стану здоров»я. Також підлягають стягненню з підсудного понесені потерпілим  судові витрати.

В задоволенні суми позову необхідно відмовити.

Суд, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним і обрати  покарання  за ст. 125 ч. 1 КК України 150 (сто п»ятдесят) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2 на кристь ОСОБА_4 1000 грн. моральної шкоди і 500 грн. повернення витрат юридичної допомоги, а всього 1500 грн.

В задоволенні решти суми позову ОСОБА_4 відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду на протягзі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: