ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/249/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Яковенку Дмитру Олександровичу
за участю представників сторін:
позивача : Сузанського М.О.
відповідача : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: КП "Ремсервіс"
до: Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції
про: визнання протиправними дій та рішення
ВСТАНОВИВ :
21 січня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Колективне підприємство «Ремсервіс» (далі - Позивач) з позовом до Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення № 0007322340 від 20.09.2010 про визнання протиправними дій та рішення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.12.2010 року, згідно направлень від 13.12.2010р. № 103924 та № 103927, головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області здійснена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій магазину, яке розташоване в м. Жмеринка вул. Київська, 158, за результатами якої складено акт перевірки від 13 грудня 2010 року. На підставі даного акта Жмеринською ОДПІ винесено рішення № 0001542308/0 від 20.12.2010 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 16082,50 грн. З рішенням № 0001542308/0 від 20.12.2010 року та актом (довідкою) перевірки Позивач не погоджується, та просить визнати їх протиправними та скасувати. Також, Позивач просить зобов`язати Жмеринську ОДПІ утриматись від подальших дій по стягненню штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16082,50 грн.
В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2011р. позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення № 1164/10/10-013 від 09.02.2011р. (а.с. 18-19), в яких вказав, що позовні вимоги, викладені в позовній заяві КП «Ремсервіс» є необгрунтованими та безпідставними, а тому адміністративний позов КП «Ремсервіс» не підлягає задоволенню.
У судове засідання, призначене на 03.03.2011р., представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, яка містить в матеріалах справи (а.с. 34).
Суд, керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України, прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
В судовому засіданні 03.03.2011р. було допитано в якості свідка ОСОБА_1, головного державного податкового ревізора –інспектора ДПА у Вінницькій області, який на підставі направлення здійснював перевірку господарської одиниці Позивача – магазину. Зі слів свідка, перевірку було розпочато 13.12.2010р. о 13 год. 00 хв. В ході проведення перевірки встановлено порушення Позивачем п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004р., а саме: не оприбутковано готівкові кошти в касі магазину в сумі 3216,50 грн. в період з 02.12.2010р. по 12.12.2010р. Свідок зазначив, що встановлені порушення вимог чинного законодавства чітко відповідають встановленим в ході перевірки обставинам, що знайшло своє відображення в акті перевірки від 13.12.2010р.
Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідка, оцінивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 грудня 2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області проведена перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій господарської одиниці Колективного підприємства «Ремсервіс», магазину, який розташований в м. Жмеринка по вул. Київській, 158.
За результатами перевірки складено акт від 13.12.2010р. (а.с. 8-9), в якому відображено порушення, виявлені під час перевірки. Зокрема, не оприбутковано готівкових коштів в сумі 3216,50 грн. за період з 02.12.2010р. по 12.12.2010р., чим, на думку перевіряючих, порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджених постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004р.
На підставі даного акта, посилаючись на Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436/95, Жмеринською ОДПІ винесено рішення № 0001542308/0 від 20.12.2010 року про застосування до Позивача штрафних санкцій в розмірі 16082,50 грн. (а.с. 7).
Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004р. (далі –Положення № 637)
Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Пунктом 4.2 Положення передбачено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів)
Згідно пп. 4.3 п. 4 даного Положення, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436/95, встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представниками нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Зокрема, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Проведення розрахункових операцій через РРО, роздрукування Z-звітів, фіксування доходів і витрат в КОРО та КОДВ вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, і їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій.
Між тим, як зазначає Позивач у позовні заяві та у поясненнях, наданих суду, відсутність запису про облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі не є доказом того, що ці кошти не оприбутковувались.
Так на підтвердження того, що кошти, які отримані Позивачем у період з 02.12.2010р. по 12.12.2010р. в сумі 3216,50 грн. оприбутковані у встановленому законодавством порядку, до позовної заяви додано витяги з книги ОРО (а.с. 41, 42) та Z-звітами вклеєними в дану книгу ОРО (а.с. 43).
Дані факти досліджені перевіряючими поверхнево, а тому порушення відображені ними в акті перевірки від 13.12.2010р. , щодо не оприбуткування готівкових коштів в сумі 3216,50 грн. в період з 02.12.2010р. по 12.12.2010р., не є достовірними.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Жмеринської ОДПІ № 0001542308/0 від 20.12.2010 року про застосування до КП «Ремсервіс» штрафних санкцій в розмірі 16082,50 грн. є безпідставним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування акту (довідки) перевірки, суд приходить до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. Відповідно не можуть оспорюватись в суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки такі акти не мають обов’язкового характеру.
Обов’язковим до виконання рішення державних чи інших органів, у даному випадку, є рішення Жмеринської ОДПІ № 0001542308/0 від 20.12.2010 року про застосування до КП «Ремсервіс» штрафних санкцій в розмірі 16082,50 грн. Оспорюваний акт (довідка) перевірки не є нормативним актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права. Також оскаржуваний акт не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує прав і обов'язків для позивача.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, до адміністративного суду, відносяться спори щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) суб’єкта владних повноважень. Проте, оскільки позивач оспорює акт (довідку) перевірки, який у свою чергу не відноситься ні до нормативно-правових актів, ні до правових актів індивідуальної дії, суд вважає зазначену вимогу позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Жмеринської ОДПІ утриматись від подальших дій по стягненню штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16082,50 грн., застосованих на підставі рішення Жмеринської ОДПІ № 0001542308/0 від 20.12.2010 року, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки, скасування рішення № 0001542308/0 від 20.12.2010 року про застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій позбавляє Відповідача можливості вчиняти будь-які дії щодо стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки квитанцією від 05.01.2011 року (а.с. 2) підтверджено розмір судового збору сплаченого Позивачем, що складає 3,40 грн., а адміністративний позов задоволено частково, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Визнати протиправим та скасувати рішення Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.12.2010 року №0001542308/0.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь КП "Ремсервіс" (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул. Київська, 158) 1 грн. 70 коп. (одну гривню 70 копійок) судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна