ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/537/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : Шпіклірного А.Х.
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Прокурора Томашпільського району Вінницької області в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Томашпільського району Вінницької області в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Прокуратурою Томашпільського району проведено перевірку стану додержання вимог Законів України "Про пенсійне забезпечення" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в управлінні Пенсійного фонду України в Томашпільському районі. Перевіркою встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 17.07.1996 року в порушенні вимог статтей 24, 24-1, 48, 82, 95, 115, 169, 253 КЗпП України та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про охорону праці" в період з січня 2007 року по лютий 2008 року прийняв на роботу працівника без укладання трудового договору в письмовій формі, без внесення відомостей про роботу у трудову книжку та реєстрацію трудових договорів у державній службі зайнятості, без загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідач будучи страхувальником найманого працівника страхові внески в передбачені законом терміни не сплачував, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування наданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України заборгованість несплачених страхових внесків складає 2055,08 грн.
В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34, 40).
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 17.07.1996 року Томашпільською райдержадміністрацією Вінницької області за № 623 за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом від 17.07.1996 р.(а.с. 6).
За наслідками перевірки, проведеною прокуратурою Томашпільського району стану дотримання вимог законодавства про пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Томашпільському районі, встановлено порушення вимог статтей 24, 24-1, 48, 82, 95, 115, 169, 253 КЗпП України та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про охорону праці" фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 А саме, в період з січня 2007 року по лютий 2008 року він прийняв на роботу громадянку ОСОБА_3 без належного оформлення з нею трудових відносин.
За даним фактом прокуратурою району порушено кримінальну справу та направлено до Томашпільського районного суду. Згідно вироку Томашпільського районного суду від 27.05.2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні грубого порушення законодавства про працю при прийнятті на роботу працівника ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 510,0 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, факт прийняття на роботу працівника ОСОБА_3, встановлений вироком у кримінальній справі Томашпільського районного суду.
За таких обставин, відповідач, будучи роботодавцем грубо порушив вимоги Закону України "Про загальнообо''язкове державне пенсійне страхування" не сплачуючи обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", страхувальником є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм васності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору(контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договором цивільно-правового характеру.
Стаття 11 Закону передбачає що, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ст. 15 Закону патниками страхових внесків є страхувальники.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Відповідачем подавались розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з січня 2007 року по лютий 2008 року до управління, проте без урахування найманої особи ОСОБА_3 А тому, позивачем самостійно визначено та розраховано суму до сплати страхових внесків за вищезазначений період відповідачу.
Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з січня 2007 року по лютий 2008 року, наданих позивачем до прокуратури, заборгованість відповідача по несплачениих на час звернення до суду страхових внесках складає - 2055,08 грн.(а.с.5).
Згідно п. 2, п. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Згідно із ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в позовній заяві підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Пенсійного фонду України 2055,08 (дві тисячі п'ятдесят п'ять грн. 08 коп.)грн.
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна