ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

03 березня 2011 р.           Справа № 2а/0270/375/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи:

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі   

до:   Державного підприємства "Мурафський кар`єр"  

про: відшкодування сум виплат пенсій за віком на пільгових умовах

ВСТАНОВИВ :

Управлінням Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області подано позов про стягнення з Державного підприємства "Мурафський кар’єр" 2523,09 грн. заборгованості по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за ДП "Мурафський кар’єр" обліковується заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної за Списком № 1 громадянину ОСОБА_1, що працював на підприємстві відповідача, в розмірі 2523,09 грн., яка на момент звернення до суду є непогашеною.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, 02.03.2011р. до суду надійшла заява від 28.02.2011р. № 2249 (а.с. 21) про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, жодних заперечень проти позову не надав. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 21.02.2011р. отримані відповідачем 11.02.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення б/н (а.с. 16). Повістка про виклик відповідача у судове засідання на 03.03.2011р. отримані відповідачем 24.02.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення б/н (а.с. 20). Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства  України (далі - КАС України), адміністративна  справа  має  бути  розглянута  і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно частини 4 статті 128 КАС України у  разі  неприбуття   відповідача   -   суб'єкта   владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про  причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які   беруть   участь   у   справі,  мають  рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд, вважає, що за даних обставин можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 6 ст. 128  Кодексу адміністративного судочинства України.  

Дослідивши докази які містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив, що відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 вказаного пункту, пенсії призначаються за нормами зазначеного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ДП "Мурафський кар’єр" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього  Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 р. "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для  платників збору, визначених пунктами 1 та  2  статті  1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 п.п. 6.1 п. 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" № 21-1 від 19.12.2003р. відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за ставкою збору в розмірі 70%  відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році та 80 % у 2010 році.

Пунктом 6.8 цієї ж Інструкції підприємства та організації зобов'язані щомісячно до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень-грудень 2010 року у відповідача виник обов’язок щодо відшкодування таких сум по гр. ОСОБА_1 в розмірі 2523,09 грн., який підприємством залишився без виконання. Особливий характер роботи та умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії даному пенсіонеру підтверджено постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2009р. у справі № 2-а-538/10/0270, встановлені в ході розгляду якої обставини, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, повторному доказуванню не підлягають.

Згідно ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості до УПФ в Шаргородському районі Вінницької області в розмірі 2523,09 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі (23500, Вінницька область, м. Шаргород, вул. Леніна, 222, ідн. код 24900872, р/р 25607323710103, ВАТ "Ощадний банк України", МФО 302076) з Державного підриємства "Мурафський кар"єр" (23530, Вінницька область, Шаргородський район, с. Мурафа, вул. Зарічна, 1, р/р 26007301151356, МФО 303322, Промінвестбанк м.Жмеринка, код ЄДРПОУ 00371943) 2523 грн. 09 коп. (дві тисячі п"ятьсот двадцять три гривні 09 коп.).

Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                   /підпис/                                             Поліщук Ірина Миколаївна

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар: