Головуючий у 1 інстанції - Моцний О.С.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2011 року справа №2а-6119/10/0543 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Компанієць І.Д.
суддів Гаврищук Т.Г. , Білак С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 26 листопада 2010 року по справі №2а-6119/10/0543 за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Селидове про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії з травня 2010 року із урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України на календарний рік, якій передував року звернення за перерахунком пенсії, а саме за 2009 рік.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 26 листопада 2010 року позовні вимоги були задоволені частково. Визнано неправомірними дії управління ПФУ в м. Селидове Донецької області стосовно відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов‘язано управління ПФУ в м. Селидове Донецької області перерахувати та виплатити позивачу з 01.05.2010 року пенсію за віком відповідно до ст.ст. 40, ч.42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2009 рік.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, у тому числі, положення пункту 35 розділу 2 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими було внесено зміни до статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тому при вирішенні цього питання слід керуватись постановою КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що і було зроблено відповідачем. Також, на час звернення позивача до відповідача про перерахунок пенсії діяла редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 07.12.2006 року, яка не містила в собі вимоги про застосування перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Також позивачу правомірно відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки підприємство, де працює позивач, не сплатило страхові внески.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За змістом ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, у редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону № 1058.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.40 Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Згідно за ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для визначення заробітної плати для обчислення пенсії, береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Зміни до ч.4 ст.42 Закону № 1058, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України згідно рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008.
Таким чином, з 22.05.2008 року відновлена дія ст.42 Закону № 1058 у попередній редакції, яка до теперішнього часу не скасована та не зупинена.
Законом України «Про Конституційний Суд України» не передбачено винесення рішень з вказівкою на відновлення попередньої норми. Саме визнання неконституційним правового акту повністю або часткове означає, що недійсним є і вказівка в цьому акті на припинення дії попереднього правового акту в повному обсязі або в тій частині, яка визнана неконституційною.
У відповідності з п.п.3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії у відповідності до Закону продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону (1058-15).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 статі 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Виходячи із загальних засад пріоритетності Конституції і законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні питання про перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком, відповідач мав керуватися безпосередньо приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, статтями 40 та 42 Закону, а не постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій населення».
Згідно порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 01.02.2008 року №4-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2008 року за № 146/14837, розмір показника середньої заробітної плати (доходу) за 2009 рік (календарний рік, що передує року перерахунку пенсії позивача) складає 1650,43 грн.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач є працюючим пенсіонером, та 12.05.2010 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за стажем та заробітком відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Рішенням №1528 від 21.05.2010 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії в зв’язку з несплатою підприємством ВП ш. Україна, де працює позивач, страхових внесків до ПФУ. Тому у позивач був наявним страховий стаж 8 місяців, замість 2-х років.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи відповідача про несвоєчасну сплату підприємством, де працює позивач страхових внесків, не заслуговують на увагу, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримуються суми страхових внесків та позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов’язків підприємством, на якому він працює.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції відносно того, що вказівка щодо застосування показника заробітної плати за 2007 рік при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам міститься лише у спільному листі Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01, який не є нормативно-правовим актом і не ґрунтується на законі, тому не може буди підставою для здійснення перерахунку в іншому ніж зазначено в діючому законодавстві порядку.
Таким чином суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що дії відповідача у відмові зробити позивачу перерахунок пенсії є неправомірними, та позивачу треба провести перерахунок пенсії за віком із застосуванням середної заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 26 листопада 2010 року по справі №2а-6119/10/0543 за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про перерахунок пенсії- залишити без задоволення,
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 26 листопада 2010 року по справі №2а-6119/10/0543 за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про перерахунок пенсії– залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: І.Д.Компанієць
Судді: Т.Г. Гаврищук
С.В.Білак