Головуючий у 1 інстанції - Луганський В.І.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2011 року справа №2а-3447/10/1213 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Жаботинської С.В.
суддів Нікуліна О.А. , Радіонової О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська та ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 02 листопада 2010 року у справі № 2а-3447/10/1213 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання дій протиправними щодо не проведення перерахунку пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 02 листопада 2010 року у справі № 2а-3447/10/1213 адміністративний позов позивача задоволено.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, щодо перерахунку ОСОБА_2 пенсії з використанням показника середньої заробітної плати правників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська перерахувати та здійснити виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до вимог ст.ст. 40, 42, ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 жовтня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до зазначеного Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, з показника за 2008 рік, який складає 1 573, 99 грн.
Сторони з постановою суду не погодились, подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Просять скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким відповідач просив, відмовити позивачу у задоволенні позову, а позивач задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерву у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.
Отже, умови перерахунку пенсії, визначені в підпункті 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 не відповідають умовам, викладеним в статті 40, частині 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 2 ст. 40 даного закону передбачено, що для визначення заробітної плати для обчислення (перерахунку) пенсії застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік попереднього року, який передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги – відсутні.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська та ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 02 листопада 2010 року у справі № 2а-3447/10/1213 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання дій протиправними щодо не проведення перерахунку пенсії – залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.В. Жаботинська
Судді: О.А. Нікулін
О.О. Радіонова