Справа № 2-1946
2009 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
27 липня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
при секретарі - Колісник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Контур глас», 3-я особа: ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за затримку виплати сум при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач у квітні 2009 року пред’явив позов до ТОВ «Контур глас» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку за затримку виплати сум при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
В позові послався, що працюючи у відповідача з листопада 2006 року по 10.01.2008 року за сумісництвом на посаді інженера з охорони праці, він не отримав при звільненні заробітну плату за листопад та грудень місяць 2007 року, йому не була виплачена компенсація за невикористану відпусти за 2006-2008 роки і не отримав цих сум на час пред’явлення позову. Просив заявлені вимоги задовольнити і стягнути заробітну плату за листопад -грудень 2008 року, в розмірі 2000 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1750 грн., а також середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 56520 грн. та моральну шкоду 15000 грн.
Моральну шкоду обгрунтував порушенням життєвих зв’язків у тому числі сімейних, що вимагає у нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, та просив відмовити в його задоволенні, як по суті так і по строкам, оскільки позивач в порушення тримісячного строку, коли йому стало відомо про порушення його прав, не звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Крім цього пояснив, що робота за сумісництвом оплачується за фактично виконану роботу, оскільки позивач працював до серпня 2008 року, а потім фактично ніякої роботи не виконував, тому йому і не виплачувалась заробітна плата за листопад, грудень 2008 року.
Що стосується виплати зарплати за вересень і жовтень 2008 року, то вона була виплачена помилково. Крім цього вважає, що заробітна плата помилково виплачена за вересень - жовтень 2008 року, перекриває компенсацію за невикористану відпустку. Просив у задоволені позовних вимог відмовити.
Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача з 10.01.2005 року згідно з наказом № 22к від 10.01.2005 року (а.с. 22) по 10.01.2009 р. (а.с. 22, 28).
Згідно наданих табелів обліку робочого часу за серпень-грудень 2008 року та січень 2009 року, вбачається, що позивач останній раз табелювався у зв’язку з виходом на роботу та виконання покладених на нього обов’язків в серпні 2008 року.
З платіжних відомостей наданих відповідачем, вбачається, що позивачу було нараховано та виплачено заробітну плату за вересень-жовтень 2008 року, а тому суд не приймає до уваги, пояснення відповідача про помилковість виплат, оскільки на час розгляду справи в суді не порушено відповідачем провадження про стягнення з позивача незаконно виплачених коштів. Крім цього вказані обставини спростовуються самими платіжними відомостями, та поясненнями позивача про отримання ним заробітної плати за вересень, жовтень 2008 року.
Згідно документів, що свідчать про вихід співробітників ТОВ «Контур глас» на роботу встановлено, що позивач у листопаді, грудні 2008 року та січні 2009 року (а.с. 23-26), як сумісник не виконував будь-яку роботу, тому не має про це відмітки в наданих документах відповідачем.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» - оплата праці сумісників проводиться за фактично виконану роботу. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (а.с. 9).
Приймаючи до уваги ті обставини, що позивачем не надано жодних доказів, що він фактично виконував роботу за сумісництвом в листопаді, грудні 2008 року, та не спростував надані облікові документи відповідачем з приводу фактичного не виконання роботи ним у листопаді, грудні 2008 року, суд вважає за необхідне відмовити йому у стягненні заробітної плати за листопад, грудень 2008 року.
Що стосується стягнення компенсації за невикористану відпустку, то на думку суду і у відповідності до ст. 238 КЗпП України ця вимога підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до розрахунку компенсації за невикористану відпустку наданої відповідачем та проти якої не заперечував і позивач.
Судом встановлено, що позивачу стало відомо про порушення його права в січні 2008 року. Згідно вимог ст. 233 КЗпП України – позивач зобов’язаний був пред’явити вищезазначений позов в тримісячний строк з моменту коли йому стало відомо про порушення його законних прав та інтересів.
Проте позивач звернувся з позовом до суду в квітні 2009 року. Вагомих причин пропуску строку позивач суду не надав, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні інших заявлених вимог у зв’язку з пропуском строку позовної давності, а саме про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 116, 117, 233, 237, 238 КЗпП України, ст. ст. 208, 209, 210 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди п.16 та «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 п. 23, 25, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур глас», місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Якутська, 10-Б, ідентифікаційний код 33061285 на користь ОСОБА_1, 04214, АДРЕСА_1, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1426 грн. 84 коп.
В задоволенні інших заявлених вимог - відмовити.
Заява про Апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.