Справа № 22-ц-745/2001 Головуючий у I інстанції – Кобилецький І.Ф.
Категорія – цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСкрипки А.А.,
суддів:Бобрової І.О., Шевченка В.М.,
при секретарі:Марченко О.О.,
за участю:ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Ніжинської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на частину житлового будинку, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі .
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зазначають , що ухвалюючи оскаржуване рішення , суд першої інстанції необґрунтовано застосував положення ч.3 статті 61 ЦПК України, оскільки обставини , які суд вважав встановленими рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до територіальної громади м.Ніжина в особі Ніжинської міської ради, виконавчого комітету Ніжинської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності за набувальною давністю на частки житлового будинку, визнання недійсним ордера, усунення перешкод у користування майном шляхом виселення з будинку , в даному рішенні не встановлювались. Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, які мають значення для вирішення справи. Також апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано при вирішенні справи по суті положення статті 344 Цивільного кодексу України .
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції , – залишенню без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В ході судового розгляду даної справи встановлено і дана обставина підтверджується матеріалами справи, що за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 1/ 4 частину будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 24 жовтня 2008 року, за ОСОБА_9 зареєстровано право власності 1/4 частку вказаного будинку на підставі договорів купівлі-продажу від 13 травня 1960 року та від 16 червня 1961 року, на іншу Ѕ частину вказаного будинку право власності не зареєстровано (а.с.14).
Згідно даних паспорта ОСОБА_5 , вона з 27 січня 1987 року зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2. За даною адресою була також зареєстрована її мати ОСОБА_10 з 1982 року по день її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно до приписів ч. 3 статті 61 ЦПК України обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 21 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2010 року ( а. с. 39 - 43), у справі за позовом ОСОБА_5 до територіальної громади м. Ніжина в особі Ніжинської міської ради, виконавчого комітету Ніжинської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності за набувальною давністю на частки житлового будинку, визнання недійсним ордера, усунення перешкод у користування майном шляхом виселення з будинку, встановлено, що позивачкою ОСОБА_5 не доведено добросовісне, відкрите та безперервне володіння спірним нерухомим майном на протязі десяти років.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на ј частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка залишилась після померлої ОСОБА_10, за набувальною давністю , суд першої інстанції обґрунтовано послався на обставини , встановлені рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 21 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2010 року. За даних обставин доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції при відмові в задоволенні позову безпідставно послався на обставини, встановлені вказаними судовими рішеннями , не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи , оскільки таке посилання суду на вказані судові рішення узгоджується з приписами ч. 3 статті 61 ЦПК України.
Відповідно до приписів ч. 1 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років , набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Твердження апеляційної скарги відносно того, що позивач та її мати ОСОБА_10 володіли після смерті у 1969 році ОСОБА_9 – власниці спірної 1/ 4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 вказаною частиною житлового будинку , хоча і не були в ній зареєстровані та ордеру на вселення не отримували , не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки жодним доказом по справі не підтверджені.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачем в ході розгляду справи не доведено тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним протягом десяти років.
Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції , ухваленого на основі повно з'ясованих обставин , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: