Справа №2-а-5983/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09 » жовтня 2007 року                                    м. Вінниця                                                             

Вінницький окружний адміністративний суд     

            в складі:

головуючого: судді Гонтарука В.М.

при секретарі  Буряк Л.А.

Сторони в судове засідання не з'явились, однак надали суду клопотання щодо розгляду справи за їх відсутності.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу №2-а-5983/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Шаргородської РДА про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,  суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шаргородської районної державної адміністрації про стягнення щорічної грошової допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником війни, про що свідчить відповідне посвідчення.  Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вона має право на отримання щорічної до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги.

Незважаючи на це та без урахування розмірів мінімальних пенсій, які встановлювались на 2004, 2005, 2006 роки, відповідач з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, зазначені допомоги позивачу за 2004 роки не виплачував взагалі, а за 2005, 2006 роки виплачував не в повному обсязі.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV мінімальна пенсія за віком у 2004 році була встановлена у розмірі 92,45 грн. Законом України від 23.12.2004 р. № 2291-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 25.03.2005 р. №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» мінімальна пенсія за віком у 2005 році встановлена у розмірі 332 грн. Відповідно до Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2006 році мінімальна пенсія за віком склала: з 01.01.2006 року - по 31.03.2006 року - 350 грн., 01.04.2006 року по 30.09.2006 року - 359 грн. та з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 грн.

Таким чином, позивач вважає, що їй недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни. В зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2004, 2005, 2006 роки.

Позивач в судове засідання не з'явилась, але звернулись до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи у її відсутність, при цьому позовні вимоги  підтримує в повному обсязі.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Шаргородської районної державної адміністрації - у судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності. При цьому надав суду письмові заперечення, в яких заявлені позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні, обґрунтовуючи свою позицію, обставинами, що викладені в запереченнях.

За вказаними вище обставинами, суд ухвалив справу розглядати без участі сторін, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату  разової  грошової  допомоги до 5  травня в розмірах,  передбачених статтями 12-16  зазначеного  Закону,  здійснюють органи  праці  та  соціального  захисту населення через відділення зв'язку  або  через  установи  банків  (шляхом  перерахування   на особовий  рахунок  отримувача)  пенсіонерам  - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2000р. №1498 затверджено Типові положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідно до якого головні управління праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій здійснюють керівництво і контроль за роботою відповідних підрозділів з нарахування та виплати соціальних виплат і допомоги.

Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації є структурним підрозділом районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові держадміністрації та відповідно головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

ОСОБА_1 є учасником війни, про що свідчать відповідне  посвідчення серії НОМЕР_1, видане Шаргородським управлінням праці та соціального захисту населення 11.03.1999 року.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вона має право на отримання щорічної до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги.

Згідно ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Згідно наданих відповідачем (Управлінням праці та соціального захисту населення Шаргородської районної державної адміністрації) довідок, в 2004 році щорічна разова грошова допомога позивачу не виплачувалась взагалі, а в 2005, 2006 роках виплачувалась не в повному обсязі.

На протязі 1995-2006 років в Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», неодноразово вносилися зміни, неодноразово призупинялась Законами України «Про Державний бюджет України» на 2004-2006 роки. У зв'язку із зупиненням  дії цих статей, Законами України «Про Державний бюджет України» встановлювались певні розміри щорічної разової допомоги на відповідні роки.

Отже, виплата щорічної грошової допомоги, як і її розмір, який підлягав виплаті позивачу, було встановлено не Законом  України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а Законами України „Про державний бюджет України” на відповідні роки.

Отримання позивачем щорічної разової допомоги у розмірах, встановлених Законами України «Про державний бюджет України», підтверджується наданими відповідачем доказами та не заперечується позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України  виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно п.п. 3, 4 ст.22 Бюджетного кодексу України управління праці та соціального захисту населення, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.

Статтею 23 Бюджетного кодексу передбачено, що управління праці та соціального захисту населення може здійснювати з бюджету  будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом  про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.

Щодо вимог стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику війни за 2004, 2005,  суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року. До набрання чинності зазначеного Кодексу позивач мав би звертатися до суду за правилами Глави 31-А ЦПК України (1963р.), статтею 248-5 якого передбачено двомісячний строк звернення до суду, з моменту встановлення порушеного права.

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, про порушення своїх прав на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач мала б дізнатися при отриманні зазначеної допомоги до 5 травня відповідного року та звернутися до суду на протязі року - до 5 травня наступного року.

В своїх позовних заявах позивач не ставить за вимогу поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо поновлення порушених своїх прав, свобод чи інтересів  та відсутнє обґрунтування причин  пропуску позивачем цього строку. Знехтувавши, встановленими законом вимогами щодо строків зверненням до суду, позивач втратила право на судовий захист.

Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи ті обставини, що в обґрунтування пропущеного строку позивачем не надано ніяких пояснень, а відповідач акцентував увагу суду  щодо відмови в цій частині позовних вимог саме в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду, то у суду наявні всі підстави для відмови позивачам  в задоволенні цієї частини позовних вимог.

В частині  позовних вимог щодо стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги позивачу за 2006 рік суд відмовляє в їх задоволенні з наступних підстав.

Встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги на 2006 рік здійснювалось відповідно до  Закону України від 20.12.2005р. № 3235-ІУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік», зокрема ст. 30 цього Закону. Відповідно до якого, Установлено,  що  у  2006  році  виплата  щорічної разової   допомоги   згідно до  Закону  України  «Про  статус ветеранів війни,  гарантії  їх  соціального  захисту»  здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 400 гривень, інвалідам війни II  групи  -  330  гривень,  інвалідам  війни  III  групи  - 270 гривень,  учасникам  бойових  дій - 250 гривень,  особам,  які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400  гривень,  членам сімей  загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і  учасників  війни,   визнаних   за   життя   інвалідами,  - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.

Згідно п. п. 3, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України управління праці та соціального захисту населення,  як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління праці та соціального захисту населення може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності  відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.

Положення ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати разової щорічної грошової допомоги  не діяли протягом 2006 року, у зв'язку із змінами, внесеними у зазначений закон Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік», тому норми ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не підлягають застосуванню, у зв'язку із зупиненням її дії. Посилання позивача, що Закон України «Про державний бюджет на 2006 рік» визнаний неконституційним є неправильним, так як рішенням Конституційного Суду України у справі N 1-27/2004 від 1 грудня 2004 року N20-рп/2004, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), лише положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік». Однак вказане рішення не стосується Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік».

Відповідач здійснюючи виплати щорічної разової грошової допомоги у відповідності до розмірів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» діяв на підставі, у межах повноважень

З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішенням, дією чи бездіяльність відповідача будь-яких прав, свобод та інтересів позивачів не порушено. Відповідач діяв на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України, а тому в позові слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.95 Конституції України,  п.п. 3, 4 ст.22, 23 Бюджетного кодексу України ст.ст. ч.2 ст. 99, 100,  158 - 163, 186, 254 КАС України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Шаргородської РДА про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: