Справа № 2518/2-а-2154/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2011 року о 14 годині 25 хвилин в смт. Ріпки суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Шляхов В. І., розглянувши у скороченому провадженні справу за адмінстративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з означеним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі, Чернігівської області щодо відмови в перерахунку та виплаті йому пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищення до пенсії, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з жовтня 2009 року відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі –Закону) в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та 15 відсотків мінімальної пенсії за віком і продовжувати проводити відповідні нарахування в належному розмірі.
При вирішенні питання про відкриття провадженя в справі ухвалою судді вимоги адміністративного позову за період поза шестимісячним строком звернення до суду залишені без розгляду, у решті вимог було відкрите скорочене провадження. Відповідач заперечень не надав.
Вивчивши доводи адміністративного позову, інші матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що позивач є особою, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії. Як вбачається з листа УПФУ в Ріпкинському районі позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком. Відповідно ст. 39 Закону в редакції, що діяла до 01.01.2008 року пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю підвищуються відповідно на одну мінімальну заробітну плату. Згідно ст. 51 Закону в редакції, що діяла до 01.01.2008 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 4 виплачується у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Зміни, внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008. За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при призначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають статті 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанов Кабінету Міністрів України.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії у відповідному розмірі.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та отримання пенсії відповідно до ст. ст. 39,51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки право на її отримання не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, тому підлягають задоволенню вимоги позивача щодо виплати недоплаченої пенсії з урахуванням виплачених коштів пенсії з 21 липня 2010 року та слід визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу пенсії як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно ст.ст. 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Керуючись ст.183-2 КАС України, -
постановив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі щодо відмови у перерахунку і виплаті пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно ст.ст. 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) перерахунок пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції, що діяла до 01.01.2008 року виходячи з положень ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»та бюджетного законодавства на відповідний рік з 21 липня 2010 року по 18 лютого 2011 року і забезпечити виплату позивачу належних коштів за вказаний період з урахуванням вже сплачених сум.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 4, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції, що діяла до 01.01.2008 року та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 21 липня 2010 року по 18 лютого 2011 року і забезпечити виплату позивачу належних коштів за вказаний період з урахуванням вже сплачених сум.
Допустити негайне виконання постанови.
Судові витрати відсутні.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається через Ріпкинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.І. Шляхов