І інстанція

Код суду 2702

Справа 2-458/2011

Категорія 35

РІШЕННЯ                

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого - судді Батуріна А.С.,

при секретарях –Селезньовій Л.М., Потьомкіній Г.І,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2009 року позивач звернулася до суду з вищеназваним позовом, який, в подальшому уточнила в порядку ст.. 31 ЦПК України. Так, позивач, посилаючись на ті обставини, що вона є пенсіонеркою та отримує пенсію, що не забезпечує її потреб, має ряд хронічних хвороб, на лікування яких необхідні додаткові витрати, а відповідач  ніякої матеріальної допомоги на утримання не надає, хоча має таку можливість, просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання непрацездатної матері в розмірі 800,00 гривень щомісячно, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 800 гривень та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та зазначила, що відповідач до весни 2009 року надавав матеріальну допомогу в добровільному порядку, але після відмови позивачки оформити на його ім’я право власності на належну позивачці квартиру, відмовився в добровільному порядку надавати допомогу.

В ході судового розгляду відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачка не є непрацездатною, внаслідок чого не має права на утримання з боку дітей. В подальшому відповідач в судові засідання не з’являвся.  

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав його необґрунтованості та зазначив, що відповідач добровільно надавав допомогу позиваці,  в теперішній час не має можливості надавати позивачці допомогу в заявленому розмірі, в зв’язку з сімейним та матеріальним становищем, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 202 ч 1 СК України, повнолітні дочка, син, зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.  

Згідно зі ст. 205 ч.1 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Так судом встановлено, що позивачка є матір’ю відповідача, що підтверджується відповідними документами та не заперечується сторонами.

Позивачка є пенсіонером за віком з 21.11.2007 року та отримує пенсію (в розмірі: за липень 2009 року 558,20 гривень, за серпень 2010 року 709,00 гривень, за грудень 2010 року 734,00 гривень), що підтверджується пенсійним посвідченням, довідкою УПФ Гагарінського району, квитанцією про отримання пенсії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, непрацездатними, зокрема, визнаються громадяни, які досягли пенсійного віку, в зв’язку з чим суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на недоведеність непрацездатності позивачки.

Відповідно до наданої медичної документації, позивачка страждає на міому матки, періоваріальний фіброздвохстороньої дифузної мастопатії та проходить лікування, в зв’язку з чим несе додаткові витрати, що підтверджується відповідними квитанціями.

Також позивачка несе витрати на комунальні послуги, що перевищують отримувану нею пенсію, що підтверджується наданими квитанціями.  

Враховуючи, що позивачка отримує пенсію в розмірі прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність, встановленому Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 р. 1646-VI, а також Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. 2154-VI, має хронічні хвороби, в зв’язку з чим їй необхідні кошти на лікування суд приходить до висновку про те, що позивачка потребує матеріальної допомоги.

Відповідач надавав допомогу в 2009 році в розмірі, що перевищує заявлені вимоги, що підтверджується відповідними квитанціями на загальну суму (1000+1600+700+800+800+500) 5400 гривень, але про надання допомоги в 2010 році, відповідач доказів не надав.

Враховуючи, що відповідач надає періодично в добровільному порядку допомогу на утримання матері, проте між сторонами виник спір про розмір такої допомоги, суд вважає можливим розглянути справу по суті заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має у власності ? частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до листа ДПІ Ленінського району м. Севастополя доходи відповідача за 1-й квартал 2009 року складав 605 гривень. За період з 2-го кварталу 2009 року по 3-й квартал 2010 року інформація відсутня.

Проте, з довідки МА «Сі Фактор»вбачається, що відповідач протягом 2008-2010 року неодноразово оформлював документи на роботу на морських судах іноземних компаній. Зазначена обставина підтверджується також договорами відповідачем та іноземними компаніями, наданими відповідачем, відповідно до яких відповідач перебував на роботі на посадах 2-го помічника капітана та старшого помічника капітана з розміром заробітної плати 1500-1800 доларів США щомісячно. Договори надані на англійській мові без перекладу на українську мову, проте зазначені обставини сторонами не заперечуються.

В зв’язку з наполяганням позивача на скорішому розгляду справи без отримання відповідей на судові запити, враховуючи тривалість розгляду справи та думку представника відповідача, який не заперечував проти розгляду справив на підставі наданих доказів, суд вважає можливим розглянути справу без отримання довідок з ВДАІ УМВС України в м. Севастополі та УПФ України м. Севастополя.      

Таким чином, враховуючи встановлений матеріальний стан відповідача, суд приходить до висновку про можливість відповідача надавати допомогу непрацездатній матері.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, на його утриманні перебуває неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дружина ОСОБА_5, яка відповідно до її трудової книжки не працює.

Підстав для звільнення відповідача від обов’язку утримання матері, передбачені ч. 2 ст. 202, ч. 2 ст. 204 СК України, під час судового розгляду не встановлено.

Таким чином, враховуючи стан здоров’я, матеріальне та сімейне становище позивача та відповідача, враховуючи що відповідач має непостійних дохід, який залежить від вакансій на судах іноземних компаній та розмірів контрактів, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання непрацездатної матері в твердій грошовій сумі розмірі 500,00 гривень щомісячно з дня подачі позову. При цьому необхідно врахувати добровільно надану допомогу в розмірі  5400 гривень, надану відповідачем протягом 2009 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судових витрат при подачі позову, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 51 гривні та у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

Відповідно до ст. 79, 84, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 800,00 гривень. Зазначені витрати документально підтверджені.  

Керуючись ст.ст. 10, 60, 83, 88, 130 ч 4, 174, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 84 ч. 4, 202, 204, 205 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Сімферополя, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Свердловськ, на її утримання, аліменти в розмірі 500 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 11 червня 2009 року і до зміни матеріального стану сторін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 800 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

Допустити негайне виконання рішення в частині сплати аліментів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено в палату по цивільним справам Апеляційного суду м. Севастополь шляхом подання апеляційної скарги через Гагарінський районний суд м. Севастополь, протягом 10 днів з дня його проголошення, а для учасників процесу, що не були присутні при його оголошенні –протягом 10 днів з дня його отримання.

Суддя Гагарінського районного

         суду м. Севастополь                                                                              А.С. Батурін