Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

Справа № 2 –790/11

4 лютого 2011р.                                                                                                  м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої - судді Лисяк Г.І.

при секретарі Дзюбі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залу Хмельницького міськрайонного суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради, Комунального підприємства  проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню  про визнання незаконними та скасування  рішень Хмельницької міської ради щодо надання згоди на розробку проекту землеустрою та приватизації земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту  про право приватної власності на землю,

                                                          ВСТАНОВИВ:

14 травня 2010 р. ОСОБА_3 звернулась в Хмельницький міськрайонний суд з позовною заявою до ОСОБА_2, Хмельницької міської ради про  визнання незаконними та скасування  рішень Хмельницької міської ради щодо надання згоди на розробку проекту землеустрою та приватизації земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту  про право приватної власності на землю, посилаючись на те, що земельну ділянку  поАДРЕСА_1 площею 525 кв. м було виділено під забудову відповідно до рішення Хмельницького міськвиконкому від 17 квітня 1954 р. № 10. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 та його сестра ОСОБА_5 побудували житловий будинок, який в грудні 1960 був прийнятий в експлуатацію і зареєстрований за ними у рівних частках. 17 квітня 1964 р. ОСОБА_4 продав свою ? частину будинкуОСОБА_2. Надалі ОСОБА_2, здійснивши добудову до належної їй частки будинку, зареєструвала її. 20 вересня 1973 р. рішенням Виконкому Хмельницької міської ради № 222/6 ідеальні частки співвласників будинку було змінено на 7/10 ОСОБА_2 та 3/10 ОСОБА_5 В послідуючому 3/10  частини будинку успадкував ОСОБА_7, який в свою чергу 15 жовтня 1997 р. подарував їх ОСОБА_8 23 червня 2005 р. ОСОБА_8 подарувала вказані 3/10 частини будинку ОСОБА_9, а 29 червня 2005 р. останній уклав з нею договір довічного утримання, за яким вказана частина будинку перейшла їй у власність. 4 серпня 2006 р. ОСОБА_2 на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду від 17 серпня 2006 р. зареєструвала свої 7/10 частини будинку по АДРЕСА_1 в окреме домоволодіння по АДРЕСА_1. В свою чергу вона 27 січня 2010 р. на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду від 3 грудня 2009 р. також зареєструвала належні їй 3/10 частини  по АДРЕСА_1 в окреме домоволодіння.  При цьому, починаючи з 2006 р. між нею та ОСОБА_2 постійно велись суперечки щодо порядку користування закріпленою за вказаним будинковолодінням земельною ділянкою. Не дивлячись на це,  на підставі рішень  Хмельницької міської ради ОСОБА_2 приватизувала частину вказаної земельної ділянки площею 0,0374 га. При цьому,  проект землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0374 га, який  покладено в основу рішень Хмельницької міської ради № 32 від 22 жовтня 2008 р. про надання ОСОБА_2  згоди на його розробку  та № 34 від 23 вересня 2009 р. про приватизацію нею земельної ділянки вона, як сусідній землекористувач, не узгоджувала.

В суді позивачка та її представник вимоги позову підтримали в повному обсязі та просили їх задоволити, пояснивши, що земельна ділянка, яку приватизувала ОСОБА_2 з 1954 р. рішенням Хмельницького міськвиконкому була закріплена за будинковолодінням по АДРЕСА_1. При цьому, першим двом співвласникам вказаного будинку належали рівні частки в ньому, а відповідно вони порівну користувались і закріпленою за будинковолодінням земельною ділянкою, визначивши межі її розподілу огорожею. В послідуючому власники обох часток будинку змінювались, але порядок користування земельною ділянкою залишався попередній.  Відповідачка, як одна із співвласників будинку, на своїй частині земельної ділянки  здійснила до нього прибудову, яку було прийнято в експлуатацію. В зв”язку з цим її частку в будинку було змінено з 1/2 на 7/10. Надалі ОСОБА_2 згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду свою частку в будинку  по АДРЕСА_1 виділила в окреме домоволодіння з адресою АДРЕСА_1 При цьому, не зважаючи на її звернення до Хмельницького міського голови про наявність спору щодо порядку користування  закріпленою за будинковолодінням по АДРЕСА_1 земельною ділянкою, Хмельницька міська рада своїми рішеннями надає дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту  землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0374 га та приймає рішення щодо її приватизації відповідачкою. До того ж, при прийнятті вказаних рішень та видачі відповідачці державного акта про право власності на земельну  не береться до уваги той факт, що межі земельної ділянки відповідачки з нею, як сусіднім землекористувачем, не узгоджувались.  Зазначене протирічить ст. ст. 118, 128, 198 ЗК України, п.п. 2.1, 2.3, 2.4, 2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, та договорів оренди, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 р., правовим позиціям Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 17 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” зі змінами від 19 квітня 2010 р.

Представники ОСОБА_2 в суді вимог позову не визнали, пояснивши, що у власності позивачки ніколи не перебувала ? частина будинку по АДРЕСА_1. До виділення часток їх довірителя та позивачки в окремі домоволодіння, їх частки складали по 7/10 та 3/10 будинку. При цьому, звернувшись до Хмельницького міського голови з заявою про приватизацію земельної ділянки АДРЕСА_1 їх довірителька виходила з того, що її частка в будинку становила саме 7/10, а відповідно і для її обслуговування їй перейшла така  ж частка земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням по АДРЕСА_1. До того ж земельна ділянка позивачці перед цим не передавалась у власність чи користування відповідно до ст. ст. 118, 124 ЗК України. Оскільки власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 являлась Хмельницька міська рада, при розробці проекту  землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0374 га для приватизації з позивачкою межі земельної ділянки не узгоджувались.

Представник Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради в суді вимог позову не визнала, пояснивши, що з огляду вимог чинного Земельного кодексу України позивачка не являється землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, оскільки вона їй ні у власність ні в оренду не передавалась. Власником вказаної земельної ділянки являється Хмельницька міська рада з усіма витікаючи ми з цього правами. Як наслідок, при виготовленні проекту  землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 для прийняття рішень Хмельницької міської ради № 32 від 22 жовтня 2008 р. про надання ОСОБА_2  згоди на його розробку  та № 34 від 23 вересня 2009 р. про приватизацію нею вказаної земельної ділянки згоди позивачки не потрібно. Правові підстави для скасування вказаних рішень Хмельницької міської ради та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2   відсутні.

Представник Комунального підприємства  проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню в суді вимог позову не визнав, пояснивши, що підприємство, розробляючи проект  землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 та узгоджуючи її межі, керувалось наявною у нього базою даних про власників та користувачів сусідніх земельних ділянок. При цьому, визначаючи розмір вказаної земельної ділянки та її конфігурацію з виїздом на місце, представник підприємства виходив із того, що окреме будинковолодіння за вказаною адресою виділено з будинковолодіння по АДРЕСА_1, розмір часток співвласників в якому становив по 7/10 та 3/10 будинку. Крім того, ОСОБА_2, яка замовила вказаний проект, на місці показала фактичний порядок користування земельною ділянкою. Оскільки ОСОБА_1 земельна ділянка не передавалась ні у власність, ні у користування  згідно чинного на час розробки проекту земельного законодавства, межі земельної ділянки з нею, як сусіднім землекористувачем, не узгоджувались.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позову підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 17 квітня 1954 р. рішенням  Хмельницького міськвиконком № 395 ОСОБА_4 було виділено під забудову індивідуального житлового будинку  земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 525 кв. м, а 15 жовтня 1954 р. на підставі вказаного рішення з ним було укладено договір на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 та його сестра ОСОБА_5 (права останньої виникли на підставі договору дарування ? частини незакінченого будівництвом будинку від 2 липня 1958 р.) побудували житловий будинок, який в грудні 1960 був прийнятий в експлуатацію і зареєстрований за ними у рівних частках.

17 квітня 1964 р. ОСОБА_4 продав свою ? частину вказаного будинку ОСОБА_2. Надалі ОСОБА_2, здійснивши добудову до належної їй частки будинку, зареєструвала її. 20 вересня 1973 р. рішенням Виконкому Хмельницької міської ради № 222/6 ідеальні частки співвласників будинку було змінено на 7/10 ОСОБА_2 та 3/10 ОСОБА_5

Після смерті АДРЕСА_2 р. ОСОБА_5, 3/10  частини будинку за вказаною адресою успадкував ОСОБА_7, який в свою чергу 15 жовтня 1997 р. подарував їх ОСОБА_8 23 червня 2005 р. ОСОБА_8 подарувала вказані 3/10 частини будинку ОСОБА_9, а 29 червня 2005 р. останній уклав з ОСОБА_1 договір довічного утримання, за яким вказана частина будинку перейшла їй у власність.

Наведені обставини стверджуються наведеними рішеннями та договорами з матеріалів інвентарної справи і сторонами не заперечуються.

4 серпня 2006 р. ОСОБА_2 на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду від 17 серпня 2006 р. зареєструвала свої 7/10 частини будинку по АДРЕСА_1 в окреме домоволодіння по АДРЕСА_1. В свою чергу ОСОБА_1 27 січня 2010 р. на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду від 3 грудня 2009 р. також зареєструвала належні їй 3/10 частини  по АДРЕСА_1 в окреме домоволодіння.  Починаючи з 2006 р. між сторонами постійно велись суперечки щодо порядку користування закріпленою за вказаним будинковолодінням земельною ділянкою.

Наведені обставини стверджуються вказаними судовими рішеннями, зверненнями ОСОБА_1 до Хмельницького міського голови.

22 жовтня 2008 р. Хмельницька міська рада, не зважаючи на спір між бувшими співвласниками будинку по АДРЕСА_1, на підставі звернення ОСОБА_2 своїм рішенням № 32 надає останній  згоду  на розробку проекту землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0374 га. При цьому,  зазначаючи в своєму рішенні вказаний розмір земельної ділянки, Хмельницька міська рада не прийняла до уваги норми Земельного кодексу УРСР від 8 липня 1970 р. (ст.ст. 90, 91) щодо переходу у користування земельної ділянки лише при переході  будинку у власність і в залежності від розміру його часток.  До того ж, прийняті в послідуючому Земельні кодекси України містять аналогічні за змістом норми з цього приводу.

Оскільки ОСОБА_2 набула права власності на 7/10 будинку по АДРЕСА_1 не при переході до неї додатково частки в будинку, а шляхом вдосконалення своєї ? частки,  суд приходить до висновку, що вона не набула права на отримання в користування  частини земельної ділянки за рахунок іншого землекористувача. Як наслідок, розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1, на який вона мала право претендувати при приватизації міг становити лише ? частину від 525 кв. м, тобто 262,5 кв. м.

Крім того, при виготовленні проекту землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0374 га, межі земельної ділянки в порушення  ст. 198 ЗК України, п.п. 2.1, 2.3, 2.4, 2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, та договорів оренди, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 р., не були погоджені з сусіднім землекористувачем по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 При цьому, посилання представника Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради на те, що остання не набула права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 згідно ст. ст. 118, 124 чинного на даний час Земельного кодексу України є помилковим, оскільки вона фактично користується частиною вказаної земельної ділянки в силу ст. 120 цього Кодексу і не може бути позбавлена такого права в майбутньому.

Таким чином, надавши згоду ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0374 га, а не 262,5 кв. м, Хмельницька міська рада порушила чинне земельне законодавство, а тому її рішення № 32 від 22 жовтня 2008 р. та послідуюче рішення № 34 від 23 вересня 2009 р. про приватизацію ОСОБА_2 земельної ділянки в тому ж розмірі підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Як наслідок, підлягає визнанню недійсним і державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 172693 від 4 січня 2010  р. по АДРЕСА_1 площею 0,0374 га виданий ОСОБА_2, виданий на підставі вказаних рішень Хмельницької міської ради.

Судові витрати по справі становлять 62 грн. 50 коп. (25 грн. 50 коп. судовий збір та 37 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді), які з врахуванням наслідків розгляду спору  суд відносить на ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 90, 91 Земельного кодексу УРСР від 8 липня 1970 р., ст. ст. 118, 120, 124, 128, 198 ЗК України від 25 жовтня 2001  р., п.п. 2.1, 2.3, 2.4, 2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, та договорів оренди, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 р., правовим позиціям Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 17 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” зі змінами від 19 квітня 2010 р., суд

                                                             РІШИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати незаконними та скасувати  рішення Хмельницької міської ради № 32 від 22 жовтня 2008 р. в частині надання згоди ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки та № 34 від 23 вересня 2009 р. в частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки у власність.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 172693 від 4 січня 2010  р. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 площею 0,0374 га.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54 грн. 00 коп. судових витрат по справі.

Стягнути з ОСОБА_1  в доход держави 8 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

         Суддя:                                                                                                     Лисяк Г.І.