КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                             Справа № 2-304/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року                                                                                                                               м. Макіївка

          Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                                                                      головуючий    суддя                Ситенко А.І.

                                                                      при секретарі                           Розсохи О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім’ї.  

          У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у заяві, та зазначив, що з 30 липня 1999 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання вини мають неповнолітню дитину –ОСОБА_3, 2000 року народження, який на даний час проживає разом із матір’ю. Спільне життя з відповідачкою не склалося, оскільки у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин і поведінки у сім’ї, у зв’язку з чим між ними виникали суперечки, які призвели до втрати почуття поваги та любові. З листопада 2010 року вони припинили шлюбні відносини, з цього часу мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. За час окремого проживання він дійшов висновку, що примирення між ними та подальше подружнє життя стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.          

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2

              Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, зазначивши, що дійсно з 30 липня 1999 року перебуває з позивачем у зареєстрованому шлюбі. З причини різних поглядів на життя вони у листопаді 2010 року припинили шлюбні відносини, з того часу мешкають за різними адресами, сумісного господарства не ведуть. Примирення між ними неможливо. Приймаючи до уваги, що сім*я з позивачем існує лише формально, вона не заперечує проти задоволення позову та розірванні їх шлюбу, на зміні її прізвища на дошлюбне –ОСОБА_2 вона не наполягає.  

          Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

          ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) зареєстрували шлюб 30 липня 1999 року у Ясинівській селищній раді міста Макіївки Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про одруження 30 липня 1999 року зроблено запис за № 22. Подружжя має неповнолітню дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Для позивача цей шлюб перший.

          Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

          Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

          Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з листопада 2010 року припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім’єю та не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились недружні взаємовідносини, сторони не має наміру зберегти сім’ю.

            Згідно до положень статті 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.

            Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини,  суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, збереження їх сім’ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заява відповідає дійсній волі чоловіка, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 30 липня 1999 року у Ясинівській селищній раді міста Макіївки Донецької області, актовий запис №  22, розірвати.

             За вибором позивачки її прізвище  ОСОБА_1  залишити без зміни.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

З оригіналом згідно

Рішення набрало законної сили

«____»_______________ 2011 року

Суддя                            А.І. Ситенко