АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «01»березня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорна С. П.
суддів Кузняка В.О., Колотила О.О.
за участю прокурора Сокровольського В.М.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого прокурора відділу прокуратури Чернівецької області Сокровольського В.М. на вирок Першотравневого районного суду міста Чернівців від 30 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець селища АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, згідно ст.89 КК України несудимий, -
засуджений за ч.1 ст. 205 КК України на два роки обмеження волі. На підставі ст.72 КК України зараховано ОСОБА_3 попереднє ув’язнення в строк покарання із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, і з урахуванням цього засудженого звільнено від його відбування. За ч. 3 ст.209 КК України ОСОБА_3 виправданий.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 змінена з утримання під вартою на підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати за проведення почеркознавчої
експертизи в розмірі 8251 гривня 92 коп.
Справа №11-142 /201 р. Головуючий у І інстанції: Федіна А.В.
Категорія: ст.ст. 205 ч.1, 209 ч.3 Доповідач: Підгорна С.П.
КК України
Згідно вироку засуджений ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 18 січня 2008 року вступив у попередню змову з невстановленою слідством особою, переслідуючи мету створення суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, надав доручення ОСОБА_4 на представлення своїх інтересів з усіх питань, пов'язаних з резервуванням назви та реєстрацією ПП «Украгроінвест-2008».
На підставі наданого доручення ОСОБА_4 04 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_3 створив фіктивний суб'єкт підприємницької діяльності ПП «Украгроінвест-2008»за юридичною адресою м. Чернівці, вул. Донбасівська № 1я, провівши державну реєстрацію даного підприємства в ліцензійно-реєстраційній палаті міста Чернівців та поставив на облік у ДПІ міста Чернівців з основним видом діяльності «змішане сільське господарство».
У лютому-квітні 2008 року для незаконної конвертації готівки по безтоварних операціях засудженим було відкрито розрахункові рахунки ПП «Украгроінвест-2008»в КБ «Новий»міста Дніпропетровськ, Київській філії КБ «Новий»міста Києва та ВАТ ТФБ «Контракт»у місті Києві, на які протягом квітня-вересня 2008 року незаконно надійшли безготівкові кошти від суб'єктів господарської діяльності ТОВ «Спейс Форум», ТОВ «Транзакшен Гел Інкорпорейтед», ТОВ «Плазма Синтез»,які мають ознаки фіктивності, та ТОВ «Всеукраїнський Автомобільний Союз»і ПП «Ірена»на загальну суму 59 336 187 гривень.
В апеляції старший прокурор відділу прокуратури Чернівецької області просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.205 ч.2, 209 ч.3 КК України. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що органами досудового слідства здобуті належні та допустимі докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним злочинів, передбачених ст.ст.205 ч.2, 209 ч.3 КК України, однак суд, невірно застосувавши норми кримінально-процесуального права, безпідставно перекваліфікував його дії з ч.2 на ч. 1 ст. 205 ч.2 КК України та виправдав за ст. 209 ч.3 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану ним апеляцію, адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3, які просили апеляцію відхилити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з показань ОСОБА_3 на досудовому слідстві та в судових засіданнях, у січні 2008 року він на пропозицію особи на ім’я ОСОБА_2 у місті Києві погодився за винагороду стати директором підприємства і у нотаріальній конторі підписав відповідне доручення, також підписував рішення про створення підприємства і статут, пізніше за вказівкою ОСОБА_2 заповняв та підписував чеки і заносив їх до КБ «Новий», грошей по чеках не отримував, а ОСОБА_2 періодично платив йому по 2000 гривень. Про те, де зареєстроване підприємство, чим займалося, хто отримував гроші по чеках банку, він не знав і не цікавився, так само йому не надавали ніяких бухгалтерських чи інших документів, печатка та чекова книжка знаходилась у особи на ім’я ОСОБА_2.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.205 КК України злочином визнається створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
Зазначивши у вироку, що судом встановлено винуватість ОСОБА_3 у створенні суб’єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, суд не навів ніяких доказів на підтвердження саме такого умислу дій засудженого, не вказав, зокрема, яку та чию незаконну діяльність мав на меті прикривати засуджений створенням фіктивного підприємства, в чому полягала незаконність діяльності. Крім того, слід зазначити, що у вироку суду не спростовані показання засудженого з приводу того, що він не знав і не усвідомлював мету та наслідки вчинюваних ним дій (надання свого паспорта, підписання певних документів тощо).
Відповідно до вимог ст.327 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише за умови, що висновки суду про винуватість особи повністю підтверджені матеріалами справи, які перевірені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає необхідним скасувати вирок районного суду як такий, який не містить належних доказів на підтвердження обвинувачення засудженого за ст.205 ч.1 КК України. Оскільки пред’явлене ОСОБА_3 досудовим слідством обвинувачення за ст.ст.205 та 209 КК України тісно пов’язане між собою, скасуванню підлягає також вирок в частині виправдання ОСОБА_3 за ст.209 ч.3 КК України.
Органом досудового слідства ОСОБА_3 було інкриміновано створення ним за попередньою змовою з невстановленою слідством особою суб’єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, конвертації готівки по безтоварних операціях, чим заподіяна велика матеріальна шкода державі. Також ОСОБА_3 було інкриміновано легалізацію 59 336 187 гривень, які були одержані в результаті проведення безтоварних операцій, тобто вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння –фіктивного підприємництва, яке передувало легалізації. Однак ні в обвинувальному висновку, ні прокурором в судовому засіданні не було надано доказів на підтвердження наявності у засудженого зазначеної мети, участі у проведенні безтоварних операцій та усвідомлення незаконного походження грошових коштів на банківських рахунках. Як
видно з протоколу судового засідання, сторона обвинувачення не зверталась з клопотаннями до суду про витребування для дослідження будь-яких додаткових доказів на підтвердження інкримінованого обвинувачення.
Судова колегія вважає, що відсутність у обвинувальному висновку посилання на докази пред’явленого обвинувачення свідчить про неконкретність такого обвинувачення, що порушує право обвинуваченого на захист. А тому судова колегія приходить до висновку про необхідність повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 на додаткове розслідування, в процесі якого органу досудового слідства необхідно оперативних шляхом здобути докази винуватості (або невинуватості) обвинуваченого у скоєнні інкримінованих злочинів, зокрема встановити наявність у його діях об’єктивної та суб’єктивної сторони інкримінованих злочинів, встановити осіб на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_2, які займалися реєстрацією підприємства та «керували»діями ОСОБА_3 При цьому слід врахувати, що дії винної особи характеризуються прямим умислом, що відповідальність за ч.2 ст.205 КК України за ознакою заподіяння великої матеріальної шкоди настає лише в разі заподіяння такої шкоди внаслідок створення суб‘єкта підприємницької діяльності, що предикатним (первинним) злочином для обвинувачення за ст.209 КК України може бути тільки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше трьох років.
Підстав для зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_3 з підписки про невиїзд на іншу судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 374 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію старшого прокурора відділу прокуратури Чернівецької області задовольнити частково. Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 30 грудня 2010 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 направити прокурору Чернівецької області для організації проведення додаткового розслідування. Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді В.О. Кузняк
О.О.Колотило