Справа № 2-5373/2007р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 06 грудня 2007 року           Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого судді Разумовської О.Г., при секретарі Колісніченко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Департаменту праці та соціального захисту населення та головного Управління праці і соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації про перерахунок та стягнення суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення,-

В С Т А Н О В И В :

         24.09.2007р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці і соціального захисту населення про перерахунок та стягнення суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення. За клопотанням позивача первісного відповідача було замінено належним, а саме на Департамент праці та соціального захисту населення.

  Позивач в своєму позові вказав, що звернувся до відповідача з проханням зробити перерахунок щорічної допомоги за період з 2001р. по 2007р. посилаючись на ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але йому було відмовлено в цьому, у зв»язку з чим він звернувся до суду з даним позовом. Просить зобов»язати відповідачів зробити перерахунок та стягнути з них суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5528,50 грн.

           В судовому засіданні позивач позов підтримав, обставини, викладені в позові, підтвердив, просив позов задовольнити.

          Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що позивачці згідно Постанови Кабінету Міністрів України за № 836 від  26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України за №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення» щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась повністю, заборгованості не має. У зв»язку з чим просили відмовити в задоволенні позову.

       Заслухавши думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

        Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 є евакуйованою із зони відчуження у 1986р.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №3054111) передбачена одноразова компенсація евакуйованим із зони відчуження у 1986р. у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення - три мінімальні заробітні плати.  Щорічна  допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

В судовому засіданні також встановлено, що позивачу Управлінням було виплачено допомогу на оздоровлення у період з  2001р. по 2005р. відповідно Постанови Кабінету Міністрів України за №836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі постанови №836), щорічно по 15,70 грн, а з 2006р. по 2007р. було виплачено по 75 грн. щорічно, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. за №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення» (далі Постанова №562).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Між тим, з моменту прийняття Постанови №836 та Постанови №562, встановлені ними розміри щорічної допомоги на оздоровлення, залишалися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст.48 Закону №3054-111, а не Постанова №836 і №562.

Дію абзацу 7 частини 4 статті 48 Закону №3054-111 на 2006р. і 2007р. зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. положення ст.48 Закону №3054-111, щодо зупинення дії Закону на 2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, відповідачем були порушені законі права і гарантії позивача, тому з урахуванням строку позовної давності, отриманої ОСОБА_1 щорічної компенсації у період з 2004р. по 2005р. по 15,70 грн, і у 2007р. - 75 грн. та розміру мінімальної заробітної плати на час виплати їй допомоги (у 2004р. - 237 грн., у 2005р. -310 грн., у 2007р. - 420 грн.) - на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація у розмірі 2794,60 грн.

Керуючись ст. ст.7-12,86,159,161-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1- задовольнити частково.

Зобов»язати Департамент праці та соціального захисту населення здійснити ОСОБА_1перерахунок грошової  компенсації, як евакуйованій із зони відчуження у 1986р. у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2004р. по 2007р.

Стягнути з головного Управління праці і соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації на користь ОСОБА_1грошову компенсацію у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі - 2794,60 грн. та в дохід держави держмито у розмірі 51 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

      Постанова набирає чинності через 10 днів з моменту її проголошення. Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва в строк та порядок, передбачений ст.186 КАС України.

Головуючий-суддя:                              О.Г. Разумовська