2-190/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          28 лютого 2011 року.    Володимир-Волинський міський суд Волинської області             в складі:

          головуючого –судді Сарапіна Г.С.

          при секретарі  Процюк Н.Р.,

за участю представників позивача ОСОБА_1:  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,

відповідачки ОСОБА_4 і її  представника –ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду                в м. Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4, відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції, комунального підприємства  “Волинське обласне бюро технічної інвентаризації” про часткове визнання недійсними:  акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04 лютого 1998 року;  свідоцтва про придбання майна                з прилюдних торгів від 19 листопада 1998 року;  реєстраційного посвідчення від 25 лютого 2002 року та зобов’язання комунального підприємства  “Волинське обласне бюро технічної інвентаризації”  вчинити певні дії,  

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції, комунального підприємства  "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про часткове визнання недійсними:  акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04 лютого 1998 року;  свідоцтва про придбання майна  з прилюдних торгів від 19 листопада 1998 року;  реєстраційного посвідчення від 25 лютого 2002 року та зобов'язання комунального підприємства  "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" вчинити певні дії, покликаючись у позовній заяві на те, що 02 листопада 1998 року з прилюдних торгів, що розпочалися 28 жовтня 1998 року з продажу заставленого майна, належного філії військторгу № 38 Управління торгівлі ПрикВО,  він придбав частину приміщень магазину № НОМЕР_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 164, 6 кв.м., у тому числі:  приміщення торгового залу, площею 82, 3 кв.м.,  підсобне приміщення, площею 82, 3 кв.м.,  підвальне приміщення, площею 106, 1 кв.м., а 16 листопада 1998 року державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Бобак Ж.С. на підставі акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 02.11.1998р. було посвідчено його право приватної власності на всі зазначені приміщення магазину № НОМЕР_1 та видано йому свідоцтво про право приватної власності від 16.11.1998р., серії ААН,  № 795441.

          Зазначеними вище приміщеннями магазину № НОМЕР_1 він як власник володіє та користується по теперішній час, однак позбавлений можливості зареєструвати свідоцтво про право приватної власності від 16.11.1998р. в комунальному підприємстві "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" та одержати відповідне реєстраційне посвідчення, оскільки відповідачка ОСОБА_4 при проведенні прилюдних торгів 04 лютого 1998 року, що фактично не відбулися, в порушення вимог закону та інших правових актів,                        на підставі підробленого судовим виконавцем ОСОБА_7 акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04.02.1998р., 19 листопада 1998 року незаконно одержала в приватного нотаріуса ОСОБА_8 свідоцтво, серії ААМ, № 792859,  про придбання з прилюдних торгів частини приміщень магазину № НОМЕР_1, площею 80 кв.м.,                            у АДРЕСА_1, у тому числі належної йому на праві приватної власності частини приміщення торгового залу, площею 21, 9 кв.м., вартість якої складає 72998 грн., право власності на яку в нього виникло раніше, а саме                      16 листопада 1998 року, та 25 лютого 2002 року незаконно зареєструвала на своє ім'я                      в Волинському обласному бюро технічної інвентаризації право власності на частину приміщення магазину № НОМЕР_1, площею 82, 1 кв.м.,  разом із належною йому на праві приватної власності частиною торгового залу цього магазину, площею 21, 9 кв.м.

          Факт незаконного проведення прилюдних торгів 04 лютого 1998 року та незаконного придбання відповідачкою ОСОБА_4 спірної частини приміщення торгового залу магазину № НОМЕР_1, площею 21, 9 кв. м., належної йому на праві приватної власності, підтверджується рішенням Володимир-Волинського міського суду від 23.09.2010р., що набрало законної сили 23.11.2010р., яким відмовлено в позові ОСОБА_4 до нього про часткове визнання недійсними:  прилюдних торгів від 02 листопада 1998 року, акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 02 листопада 1998 року, свідоцтва про  придбання майна з прилюдних торгів від 16 листопада 1998 року, та задоволено  зустрічний позов про визнання його добросовісним набувачем всього придбаного                            02 листопада 1998 року з прилюдних торгів нерухомого майна, а відповідачку                             ОСОБА_4 визнано недобросовісним набувачем придбаної з прилюдних торгів                        04 лютого 1998 року спірної частини приміщення торгового залу, площею 21, 9 кв.м.,    магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1,  

          Незаконність проведення прилюдних торгів 04 лютого 1998 року і відповідно складання судовим виконавцем ОСОБА_7 фіктивного акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04.02.1998р. та незаконного набуття відповідачкою ОСОБА_4 права власності на спірну частину торгового залу магазину № НОМЕР_1, площею     21, 9 кв.м., по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого відповідачці ОСОБА_4 19.11.1998р. приватним нотаріусом ОСОБА_8, підтверджено також кримінальною справою № 1-249 за 2001 рік, порушеною проти судового виконавця ОСОБА_7 за ст. 172 ч.1 КК України в редакції 1960 року і закритою постановою Володимир-Волинського міського суду від 10.12.2001р. на підставі Закону України від 11.05.2000р.  "Про амністію", з нереабілітуючих підстав, та рішенням Володимир-Волинського міського суду від 27.04.2007р., залишеним ухвалою колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 15.10.2008р. без змін, яким відмовлено ОСОБА_4 у позові до нього про усунення порушення права власності щодо спірної частини приміщення торгового залу магазину № НОМЕР_1.

          Крім того, недостовірність оспорюваних ним документів, виданих відповідачці ОСОБА_4, від початку їх оформлення і на цей час підтверджується тим, що в кожний        з цих документів у подальшому вносились зміни, доповнення та виправлення, зокрема:  первісний акт продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04.02.1998р. був складений судовим виконавцем Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_7 без будь-якої розшифровки придбаних ОСОБА_4 приміщень магазину № НОМЕР_1 та їх розмірів, після чого пізніше був складений додатковий акт, але датований тим же числом –04.02.1998р., затверджений від імені голови цього суду іншою невстановленою особою,                       в якому вказано, що продане ОСОБА_4 майно –частина магазину № НОМЕР_1, площею                      80 кв.м., складається, зокрема з торгового залу, площею 60, 2 кв.м.,  водночас, згідно                       з розрахунком вартості площі магазину № НОМЕР_1 військторгу АДРЕСА_1, складеним 30.07.1998р. державним підприємством Міністерства оборони України –Управлінням торгівлі ПрикВО як власником майна,  відповідачці ОСОБА_4 підлягала передачі площа торгового залу магазину № НОМЕР_1, розміром  40 кв.м.;  у свідоцтві про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 19.11.1998р. двічі 06.02.2002р. вносилися доповнення про придбані ОСОБА_4 приміщення магазину № НОМЕР_1, а в реєстраційному посвідченні Волинського обласного бюро технічної інвентаризації 30.01.2003р. було внесено зміни та виправлено розмір придбаної ОСОБА_4 частини магазину № НОМЕР_1 – з 82, 1 кв.м. на 80, 00 кв.м.

          Виходячи з наведених обставин, позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідачка      ОСОБА_4 явно незаконно отримала в приватну власність вже належну йому на праві приватної власності частину торгового залу, площею 21,9 кв.м., магазину № НОМЕР_1,                            розташованого по АДРЕСА_1, в зв'язку                з чим було порушено його право власності на цю частину приміщення торгового залу магазину № НОМЕР_1, оскільки в підробленому акті продажу ОСОБА_4  нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04 лютого 1998 року та виданому на підставі цього акта свідоцтві про  придбання ОСОБА_4 майна з прилюдних торгів від 19 листопада 1998 року зазначена також належна йому на праві приватної власності частина спірного приміщення торгового залу магазину № НОМЕР_1, площею 21, 9 кв.м., що підтверджено названими вище судовими рішеннями.

Тому з метою захисту свого права власності на спірну частину приміщення торгового залу, площею 21, 9 кв.м., магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, позивач ОСОБА_1 просить визнати частково недійсними документи, видані на ім'я відповідачки ОСОБА_4: акт продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04 лютого 1998 року, складений судовим виконавцем Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_7; свідоцтво, серії ААМ,  № 792859, про придбання з прилюдних торгів нерухомого майна від 19 листопада 1998 року, видане приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу                    ОСОБА_8; реєстраційне посвідчення, серії ЮФ, № 6221, видане 25.02.2002 року Волинським обласним бюро технічної інвентаризації –всі зазначені документи в частині щодо незаконного придбання ОСОБА_4 з прилюдних торгів частини торгового залу, площею 21, 9 кв.м., магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, та незаконного набуття нею права приватної власності на цю частину торгового залу магазину № НОМЕР_1, площею 21, 9 кв.м., а також зобов'язати комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" внести відповідні зміни в реєстраційне посвідчення, серії ЮФ, № 6221, видане 25.02.2002 року Волинським обласним бюро технічної інвентаризації на ім'я відповідачки ОСОБА_4                  у частині щодо незаконного набуття нею права приватної власності на частину торгового залу магазину № НОМЕР_1, площею 21, 9 кв.м.,  розташованого по АДРЕСА_1,  та видати йому реєстраційне посвідчення на належну йому на праві приватної власності частину приміщення зазначеного магазину № НОМЕР_1, площею                  164, 6 кв.м., у тому числі: частину приміщення торгового залу, площею 82, 3 кв.м.,                           і частину підсобних приміщень, площею 82, 3 кв.м., та підвальне приміщення цього магазину, площею 106,1 кв.м., відповідно до свідоцтва, серії ААН, № 795441, виданого 16.11.1998 року державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Бобак Ж.С.

Позивач ОСОБА_1  у судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, оскільки його інтереси будуть представляти в суді його представники.

          У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2, яка діє за довіреністю позивача від 22.06.2010р. і ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 27.12.2010р., позов підтримали та просять його задовольнити повністю, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та докази.

Відповідачка ОСОБА_4 і її представник ОСОБА_5 позов не визнали, мотивуючи тим, що з приводу позовних вимог ОСОБА_1 Іваничівським районним судом 22 березня 2001 року прийнято рішення, залишене без зміни ухвалами Волинського обласного суду і Верховного суду України, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв’язку з чим вважають, що справа підлягає закриттю.

          Відповідач –Відділ державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління надіслав до суду заяву від 01.02.2011р. № 426, в якій зазначає, що позов визнає та просить розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач –Комунальне підприємство  "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" надіслало до суду заяву, в якій зазначає, що позов визнає повністю, не заперечує проти задоволення позову, та просить розглядати справу за відсутності його представника.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачки ОСОБА_4 та                    її представника, дослідивши та перевіривши  матеріали справи і письмові докази,                           оглянувши рішення Володимир-Волинського міського суду від 27.04.2007р., ухвалу Верховного суду України від 15.10.2008р. та рішення Володимир-Волинського міського суду від 23.09.2010р., суд доходить висновку про обґрунтованість позову та можливість його повного задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України "Про власність", що діяв на момент настання спірних правовідносин, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння і відшкодування завданих цим збитків.

В  обґрунтування  позовних  вимог  позивач  ОСОБА_1 –  у  позовній   заяві,   а його

представники –в судовому засіданні покликалися на те, що він, ОСОБА_1, є власником придбаної 02 листопада 1998 року з прилюдних торгів частини магазину № НОМЕР_1, розташованого в АДРЕСА_1, загальною площею 164, 6 кв.м., у тому числі: приміщення торгового залу, площею 82, 3 кв.м., підсобного приміщення, площею 82, 3 кв.м., та підвального приміщення, площею                      106,1 кв.м., що підтверджується свідоцтвом, серії ААН, № 795441, від 16 листопада 1998 року, виданим на підставі акта продажу з прилюдних торгів нерухомого майна від 02.11.1998р. державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Бобак Ж.С., яким посвідчено його, ОСОБА_1, право приватної власності на зазначене нерухоме майно, а також рішенням Володимир-Волинського міського суду від 23.09.2010р., яким він, ОСОБА_1,  визнаний добросовісним набувачем всього цього майна, однак його право власності на частину торгового залу магазину № НОМЕР_1, площею 21, 9 кв.м., порушено відповідачкою ОСОБА_4, яка на підставі підробленого судовим виконавцем Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_7 акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04 лютого 1998 року незаконно отримала 19 листопада 1998 року в приватного нотаріуса Володимир-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 свідоцтво, серії ААМ, № 792859, про придбання нею майна з прилюдних торгів, зокрема приміщення торгового залу, площею 60, 2 кв.м., магазину № НОМЕР_1                                  по АДРЕСА_1, з наявною в ньому спірною частиною цього приміщення, площею 21, 9 кв.м., що вже належала йому,                    ОСОБА_1, на праві приватної власності, і це свідоцтво 25 лютого 2002 року незаконно зареєструвала в Волинському обласному бюро технічної інвентаризації, отримавши реєстраційне посвідчення, серії ЮФ, № 6221,  що підтверджено матеріалами кримінальної справи Володимир-Волинського міського суду № 1-249 за 2001 рік про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України в редакції 1960 року, тобто у внесенні до офіційних документів –акту продажу нежилого приміщення                       з прилюдних торгів від 04.02.1998р. завідомо неправдивих відомостей, та рішенням Володимир-Волинського міського суду від 23.09.2010р., яким відповідачку ОСОБА_4 визнано недобросовісним набувачем спірної частини торгового залу, площею 21, 9 кв.м.,  магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1.           Отже, з позовної заяви та пояснень представників позивача в судовому засіданні  вбачається, що предметом спору в цій справі є частина приміщення торгового залу, площею 21, 9 кв.м., магазину № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, право власності на яку незаконно набула 19.11.1998р. відповідачка ОСОБА_4 після того, як ця спірна частина приміщення торгового залу магазину № НОМЕР_1 вже належала позивачу на праві приватної власності відповідно до свідоцтва, серії ААН, № 795441,                                     від 16.11.1998р., виданого на підставі акта продажу з прилюдних торгів нерухомого майна від 02.11.1998р. державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Бобак Ж.С.    

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести                            ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, а відповідно до ч.3 ст. 61 цього Кодексу  обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З оглянутого судом рішення Володимир-Волинського міського суду від 23.09.2010р., що набрало законної сили 23.11.2010р., у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 і відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції про часткове визнання недійсними:  прилюдних торгів від 02 листопада 1998 року;  акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 02 листопада 1998 року;  свідоцтва про  придбання майна з прилюдних торгів від 16 листопада 1998 року  та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачки –відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції про визнання його, ОСОБА_1, добросовісним набувачем майна та визнання ОСОБА_4 –недобросовісним набувачем майна, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково, вбачається, що цим судовим рішенням встановлено, що позивач ОСОБА_1                 є добросовісним набувачем всього придбаного 02 листопада 1998 року з прилюдних торгів нерухомого майна –частини приміщення магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, загальною площею 164, 6 кв.м., у тому числі:  приміщення торгового залу, площею 82, 3 кв.м., в яку входить і спірна його частина, площею 21, 9 кв.м.,  підсобного приміщення, площею 82, 3 кв.м.,  а також підвального приміщення, площею 106, 1 кв.м., а відповідачка ОСОБА_4 є недобросовісним набувачем придбаної 04 лютого 1998 року з прилюдних торгів частини торгового залу зазначеного магазину № НОМЕР_1, площею 21, 9 кв.м.,  оскільки набуття нею права власності на цю спірну частину торгового залу магазину № НОМЕР_1, площею 21, 9 кв.м., відповідно до свідоцтва, серії ААМ, № 792859, як правовстановлюючого документу, пов'язане із злочинними діями судового виконавця Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_7, якою 04.02.1998р. при проведенні прилюдних торгів з продажу нерухомого майна, належного Державному підприємству Міністерства оборони України –Управлінню військової торгівлі ПрикВО, за участю лише однієї відповідачки ОСОБА_4, було підроблено акт продажу ОСОБА_4 нерухомого майна від 04.02.1998р., за що ОСОБА_7 притягувалась до кримінальної відповідальності за ст. 172 ч.1 КК України 1960 року,  а також при проведенні 04.02.1998р. прилюдних торгів безпосередньо відповідачкою ОСОБА_4 було свідомо допущено ряд грубих порушень умов та порядку проведення цих прилюдних торгів.

При цьому суд враховує, що злочинні дії судового виконавця ОСОБА_7 щодо підроблення актів продажу нерухомого майна з прилюдних торгів носили систематичний характер, оскільки як вбачається з наявних у кримінальній справі Володимир-Волинського міського суду  № 1-249 за 2001 рік процесуальних документів:  постанови про притягнення ОСОБА_7 як обвинуваченої від 27.09.2001р., обвинувального висновку, складеного 09.11.2001р., постанови Володимир-Волинського міського суду від 10.12.2001р. про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_7 на підставі п. “б” ст. 1 Закону України від 11.05.200р. “Про амністію”, тобто з нереабілітуючих підстав, акт продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04.02.1998р. був підроблений ОСОБА_7 вже  вчетверте.

Враховуючи встановлені зазначеним вище рішенням Володимир-Волинського міського суду від 23.09.2010р. обставини незаконного придбання і набуття відповідачкою                        ОСОБА_4 права власності на спірну частину торгового залу, площею 21, 9 кв.м.,  магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, та визнання її недобросовісним набувачем цієї спірної частини нерухомого майна, що саме внаслідок складання судовим виконавцем Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_7 підробленого акта продажу нерухомого майна з прилюдних торгів від 04.02.1998р. відповідачкою ОСОБА_4 було незаконно отримано 19.11.1998р.  у приватного нотаріуса ОСОБА_8 свідоцтво про придбання нерухомого майна                              з прилюдних торгів, серії ААМ, № 792859,  та відповідно 25.02.2002р. у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації –реєстраційне посвідчення, серії ЮФ, № 6221,  тому суд вважає, що за таких обставин підлягають частковому визнанню недійсними оспорювані позивачем документи, а саме: акт продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від  04 лютого 1998 року;  свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від                         19 листопада 1998 року, серії ААМ, № 792859, та реєстраційне посвідчення від 25 лютого 2002 року, серії ЮФ, № 6221, у частині щодо незаконного придбання 04.02.1998р. відповідачкою ОСОБА_4 з прилюдних торгів і набуття 19.11.1998р. права приватної власності на спірну частину торгового залу, площею 21, 9 кв.м., зазначеного вище                               магазину № НОМЕР_1.

При цьому, суд також враховує, що зазначені обставини незаконного придбання                 з прилюдних торгів 04.02.1998р. і незаконного набуття 19.11.1998р. відповідачкою ОСОБА_4 права приватної власності на спірну частину приміщення торгового залу, площею 21, 9 кв.м., магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, встановлені також рішенням Володимир-Волинського міського суду від 27.04.2007р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення порушення права власності, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, яким у позові ОСОБА_4 відмовлено, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 15.10.2008р., в якій касаційною інстанцією також підтверджено факт набуття ОСОБА_1 права власності на придбане з прилюдних торгів нерухоме майно, у тому числі на спірну частину приміщення торгового залу, раніше, ніж воно виникло у відповідачки ОСОБА_4

Виходячи з установлених рішенням Володимир-Волинського міського суду від 23.09.2010р. обставин незаконного придбання з прилюдних торгів 04.02.1998р.                                   нерухомого майна і незаконного набуття відповідачкою ОСОБА_4 права приватної власності на спірну частину торгового залу, площею 21, 9 кв.м., магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, суд вважає, що є законні підстави для зобов'язання комунального підприємства  "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" внести відповідні зміни в реєстраційне посвідчення, серії ЮФ, № 6221, видане на ім'я відповідачки ОСОБА_4, у частині щодо незаконно набуття нею права приватної власності на спірну частину приміщення торгового залу, площею                   21, 9 кв.м., зазначеного магазину № НОМЕР_1 шляхом виключення з цього реєстраційного посвідчення та технічної документації незаконно придбаної ОСОБА_4 частини торгового залу, площею 21, 9 кв.м., та зобов'язання цього відповідача видати позивачу реєстраційне посвідчення на належну йому на праві приватної власності частину приміщення магазину № НОМЕР_1, загальною площею 164. 6 кв.м., у тому числі:  частину приміщення торгового залу, площею 82, 3 кв.м.,  частину підсобних приміщень, площею                      82, 3 кв.м., та підвальне приміщення цього магазину, площею 106,1 кв.м., відповідно до свідоцтва, серії ААН,  № 795441, виданого 16.11.1998р. державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Бобак Ж.С.

Враховуючи, що відповідачі: відділ державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції та комунальне підприємство  "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" визнали заявлені до них позовні вимоги, тому суд вважає, що безумовне визнання цими відповідачами позову не суперечить закону,                         не порушує права, свободи та інтереси інших осіб,  а тому може бути прийняте судом.   

          Суд вважає, що пояснення відповідачки ОСОБА_4 та її представника щодо необхідності закриття провадження в справі, в зв’язку з наявністю рішення Іваничівського районного суду від 22.03.2001р., за тотожністю позовних вимог з приводу спору між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав,  не заслуговує на увагу, виходячи                 з такого.

          Відповідно до ст. 205 ч.1 п.2 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

          Як було зазначено вище, предметом спору в цій справі є конкретно визначена частина приміщення торгового залу, площею 21, 9 кв.м., магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, яка відповідно до свідоцтва, серії ААН, № 795441, від 16.11.1998р., належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 і якою він як власник володіє та користується по теперішній час, і саме в цій частині в позовній заяві ставляться позивачем вимоги про часткове визнання недійсними акту продажу нежилого приміщення від 04.02.1998р., свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 19 листопада 1998 року та  реєстраційного посвідчення від                    25 лютого 2002 року із зобов'язанням іншої сторони, яка не брала участі в справі, що розглядалася Іваничівським районним судом 22.03.2001р., а саме комунального підприємства  “Волинське обласне бюро технічної інвентаризації”  вчинити певні дії.

Крім того, як встановлено судом, звернення позивача до суду з цим позовом викликане тим, що він позбавлений можливості зареєструвати зазначене свідоцтво про право приватної власності від 16.11.1998р. в комунальному підприємстві "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" та одержати відповідне реєстраційне посвідчення, оскільки відповідачка ОСОБА_4 на підставі підробленого судовим виконавцем ОСОБА_7 акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04.02.1998р.     19 листопада 1998 року незаконно одержала в приватного нотаріуса ОСОБА_8 свідоцтво, серії ААМ, № 792859, про право приватної власності на частину приміщень магазину № НОМЕР_1, площею 80 кв.м., у АДРЕСА_1, у тому числі на належну йому частину приміщення торгового залу, площею 21, 9 кв.м., право приватної власності на яку в нього виникло раніше, а саме 16 листопада 1998 року,                  а 25 лютого 2002 року незаконно зареєструвала в Волинському обласному бюро технічної інвентаризації на своє ім'я право власності на частину приміщення магазину № НОМЕР_1, площею 82, 1 кв.м.,  разом із належною йому на праві приватної власності частиною торгового залу цього магазину, площею 21, 9 кв.м., чим порушила його права, свободи та  законні інтереси.

          Таким чином, саме ця обставина змусила позивача ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом порушених ОСОБА_4 його прав, свобод та інтересів, у зв’язку з чим позов пред’явлений також до КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про зобов’язання внести відповідні зміни в реєстраційне посвідчення від 25.02.2002р., видане на ім'я ОСОБА_4, та зобов’язання видати йому реєстраційне посвідчення на належну на праві приватної власності частину приміщення магазину № НОМЕР_1, розташованого по                              АДРЕСА_1,  яким він визнаний повністю.

          При цьому, позов пред’явлений позивачем з інших підстав, а саме, що всі правовстановлюючі документи були отримані відповідачкою ОСОБА_4 внаслідок злочинних дій судового виконавця ОСОБА_7, на підставі підробленого останньою акта продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04.02.1998р., факт підроблення якого було встановлено в ході досудового слідства та при розгляді 10 грудня 2001 року Володимир-Волинським міським судом кримінальної справи № 1-249 за 2001 рік про обвинувачення  ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.1 КК України в редакції 1960 року, тобто зазначені обставини були встановлені вже після ухвалення Іваничівським районним судом рішення від 22.03.2001р., на який покликаються відповідачка ОСОБА_4 та її представник, що підтверджується оглянутими судом наявними в кримінальній справі документами:  постановою про притягнення                           ОСОБА_7 як обвинуваченої за ст. 172 ч.1 КК України в редакції 1960 року;  обвинувальним висновком, складеним 09.11.2001р. та затвердженим прокурором 16.11.2001р.;  постановою Володимир-Волинського міського суду від 10.12.2001р.

          Водночас, з рішення Іваничівського районного суду від 22.03.2001р. вбачається, що фактично позов був пред’явлений Володимир-Волинським міжрайонним прокурором                      в інтересах ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міського управління юстиції, ОСОБА_4 та приватного нотаріуса ОСОБА_8 про визнання недійсними акту продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04.02.1998р. та свідоцтва від 19.11.1998р. № 1409, а коли прокурор відмовився від заявлених вимог, то позов підтримала представник позивача, яка вже просила визнати прилюдні торги від 04.02.1998р. такими, що не відбулися.

          З цього рішення Іваничівського районного суду від 22.03.2001р., залишеного ухвалою Волинського обласного суду від 02.07.2001р. та ухвалою Верховного суду України від 23.10.2001р. без зміни, вбачається, що в позові ОСОБА_1 до про визнання недійсними акту продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04.02.1998р., свідоцтва № 1409 від 19.11.1998р. про право приватної власності на майно та визнання цих торгів такими, що                   не відбулися, відмовлено з тих підстав, що позивач ОСОБА_1 на момент проведення прилюдних торгів 04.02.1998р. не знаходився в правових відносинах ні з боржником, ні                       з набувачем майна і, крім того, інтереси держави під час проведення прилюдних торгів 04.02.1998р. не були порушені.

          Виходячи з викладеного, суд не знаходить тотожності позовів ОСОБА_1 в справі, що розглядалася Іваничівським  районним судом 22 березня 2001 року, та в цій справі,                          як з приводу спору між тими самими сторонами, так і щодо того самого предмету спору та        щодо його підстав, оскільки сторони в них не одні і ті ж, предмет спору та підстави позову також не співпадають.

          Враховуючи встановлені судом у справі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд доходить висновку, що ухвалення рішення про задоволення позову дає можливість припинити тривалий спір між співвласниками магазину № НОМЕР_1, розташованого                по АДРЕСА_1, та реалізувати кожному             з них на законних підставах права володіння, користування і розпорядження належним на праві приватної власності нерухомим майном.

          Відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати,               а відповідно до ст. 79 ч.1 цього Кодексу  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати на правову допомогу.

          Беручи до уваги, що позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив, що в разі визнання відповідачами позову судові витрати в справі бере на себе, а також, що його представники  в судовому засіданні просили стягнути судові витрати у відповідній сумі лише                                  з відповідачки ОСОБА_4, тому з урахуванням вимог позивача  і його представників та відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України суд вважає, що понесені позивачем за всіма позовними вимогами та документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого при поданні позовної заяви судового збору в сумі 747 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –в сумі 120 грн., а також витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката ОСОБА_3 як його представника, в розмірі 1500 грн., що відповідає граничним розмірам компенсації витрат, пов’язаних                                           з оформленням позовної заяви та участі в розгляді цієї справи, відповідно до Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. № 590  «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», підлягають стягненню лише з відповідачки                      ОСОБА_4, але тільки в частці, що з урахуванням трьох відповідачів, які беруть участь у справі, складає 1/3 частину від загальної суми цих витрат в розмірі ( 747 грн. + 120 грн.                                +  1500 грн.  : 3 )  =  789 грн.

          З цих підстав письмова заява відповідачки ОСОБА_4, подана до суду  28.02.2011р., з проханням не покладати на неї судові витрати в разі задоволення позову,                             не підлягає задоволенню як така, що не відповідає вимогам закону та викладеним вище обставинам.

На підставі ст. 6 ЦК України 1963 року, ст. 48 ч.2  Закону України  "Про власність", ст.ст. 396 –399 ЦПК України 1960 року, ст. 72  Закону України "Про нотаріат",                          п. 100 Інструкції про виконавче провадження, затвердженої наказом Міністра юстиції СРСР від 15.11.1985р. № 22, п.п. 7, 16, 17 Положення про порядок проведення аукціонів                                 ( публічних торгів ) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997р. № 1448,  п.п. 27, 131 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994р. № 18/5,  Додатку № 1 до Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб,  керуючись ст.ст. 10, 60,                 61 ч. 3, 88 ч.1, 174,  212-215,  223  ЦПК України,   суд

в и р і ш и в:

          Позов задовольнити повністю.

          Визнати частково недійсними документи, видані на ім'я  ОСОБА_4:  акт продажу нежилого приміщення з прилюдних торгів від 04 лютого 1998 року, складений судовим виконавцем Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_7; свідоцтво серії ААМ  № 792859 про право власності на нерухоме майно від 19 листопада 1998 року, видане приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_8; реєстраційне посвідчення, серії ЮФ, № 6221, видане Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 25 лютого 2002 року –всі в частині щодо придбання ОСОБА_4 з прилюдних торгів частини торгового залу, площею                   21, 9 кв.м., магазину № НОМЕР_1, та набуття нею права приватної власності на цю частину торгового залу, площею 21, 9 кв.м., зазначеного магазину № НОМЕР_1, розташованого                               по АДРЕСА_1.

Зобов'язати комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" внести відповідні зміни в реєстраційне посвідчення, серії ЮФ, № 6221, видане Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 25 лютого 2002 року на ім'я ОСОБА_4, в частині щодо незаконного набуття нею права приватної власності на частину торгового залу, площею 21, 9 кв.м., магазину № НОМЕР_1, шляхом виключення з цього реєстраційного посвідчення та технічної документації незаконно придбаної ОСОБА_4 частини торгового залу, площею 21, 9 кв.м., зазначеного магазину № НОМЕР_1,  розташованого по АДРЕСА_1.

Зобов'язати комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" видати ОСОБА_1 реєстраційне посвідчення на належну йому на праві приватної власності частину приміщення магазину № НОМЕР_1, площею 164, 6 кв.м., у тому числі:  частину приміщення торгового залу, площею 82, 3 кв.м., і частину підсобних приміщень, площею 82, 3 кв.м., та підвальне приміщення, площею 106,1 кв.м., цього магазину № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва, серії ААН,  № 795441, виданого 16 листопада 1998 року на ім'я ОСОБА_1 державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Бобак Ж.С.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 судові витрати в справі в сумі 789 ( сімсот вісімдесят дев’ять ) гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, протягом цього строку з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: