ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 1-52/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 20                                                                        

02 березня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Піскунов В.М.  

секретар - Яцук О.П.,  .

  з участю прокурора - Богельської О. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1, зареєстрована в АДРЕСА_2, громадянку України, освіта неповна середня, заміжньої, непрацюючої, раніше судимої 09.11.2009 року за ч. 1 ст. 164 КК України до 100 годин громадських робіт, 21.09.2010 року за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік, 21.01.2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді арешту на строк три місяці в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 29.08.2010 року близько 20 год., перебуваючи на території кафе-бару "Сауна", що по вул. Ватутіна,35 в с. Корчів'я, Костопільського району, таємно зі столу викрала мобільний телефон марки "Nokia 1202", належний гр. ОСОБА_2, вартістю 105 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора "Київстар", вартістю 25 грн., чим спричинила матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 130 грн.

Діючи повторно, ОСОБА_1, 31.08.2010 року близько 19 год., перебуваючи в будинку гр. ОСОБА_3, що по АДРЕСА_3, таємно здійснила крадіжку двох золотих каблучок, належних гр. ОСОБА_3, вагою однієї-2,8 гр. 585 проби, вартістю 350 грн. за 1 гр., в сумі 980 грн. та вагою другої 3 гр. 585 проби, вартістю 350 гр. за 1 гр., в сумі 1050 грн., заподіявши гр. ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2030 грн.

Крім того, ОСОБА_1, в першій декаді квітня 2010 року близько 21 год., перебуваючи в квартирі гр-ки ОСОБА_4, що по вул. Коперніка, 38 в м. Костопіль, таємно викрала грошові кошти в сумі 150 грн., золоті сережки вагою 2,5 гр. кожна, загальною вартістю 1750 грн., тест на вагітність вартістю 19 грн. та коротку спідницю, вартістю 170 грн. належні гр. ОСОБА_4, чим спричинила матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму 2070 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю та пояснила, що 29.08.2010 року, перебуваючи в кафе-барі "Сауна", що в с. Корчів'я Костопільського району, де вона сиділа з  ОСОБА_2, її співмешканцем ОСОБА_13  та ОСОБА_5, побачила на столі мобільний телефон марки "Nokia 1202" чорного кольору і вирішила його викрасти, поклала собі до кишені і поїхала сама додому. Наступного дня пішла в центр м. Костопіль, де продала чоловіку на прізвисько "ОСОБА_14" за 100 грн. Гроші витратила на власні потреби. Продовжуючи свої протиправні дії 31.08.2010 року, приїхала до ОСОБА_6, яка проживає в АДРЕСА_3 разом із сином та чоловіком, в іншій половині будинку проживає син з невісткою ОСОБА_3 та їх малолітньою дитиною, перебуваючи в будинку останньої, скориставшись відсутністю хазяйки викрала дві золоті каблучки, які поклала собі до кишені. Наступного ранку поїхала в м. Костопіль, де продала одну каблучку за 300 грн., а пізніше поїхала в с. Корчів'я та повернула іншу ОСОБА_6. Також, на початку квітня 2010 року вона, перебуваючи в квартирі своєї знайомої ОСОБА_4, скориставшись відсутністю в кімнаті хазяйки та свого співмешканця, викрала золоті сережки, які лежали на підвіконні, гроші в сумі 150 грн. з гаманця, який лежав там же, тест на вагітність та спідницю  чорного кольору, яка лежала на дивані. Викрадене вона склала собі до сумки. Приблизно через два місяці до неї прийшла ОСОБА_4 з подругою та спідницю, яку вона в неї викрала забрали. Викрадені сережки вона втратила при невідомих обставинах, напевно загубила, а гроші в сумі 150 грн. витратила на продукти харчування, тест на вагітність використала.

 Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що в ніч на 31.08.2010 року вона по власних справах поїхала у Волинську область, в себе вдома залишила свекруху  ОСОБА_6, щоб вона доглядала за дитиною. Того ж дня близько 17 год зателефонувала до своєї куми ОСОБА_7 в якої просила піти до неї додому та провідати свекруху з дитиною. Через деякий час до неї зателефонувала ОСОБА_7 і повідомила, що в її половині будинку перебуває невідома дівчина. Пізніше вона дізналась, що це була ОСОБА_1. Повернувшись додому, виявила зникнення її двох золотих каблучок. Наступного дня було повернуто одну каблучку.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в квітні 2010 року, до неї в гості прийшли ОСОБА_9 з дружиною ОСОБА_1. Дані гості були в неї до 24 год ночі. На ранок наступного дня в квартирі вона не виявила грошей в сумі 150 грн., тест на вагітність, спідниці чорного кольору, золотих сережок загальною вагою 5 гр. В даній крадіжці вона запідозрила ОСОБА_1. Приблизно через 2 місяці вона ходила до ОСОБА_1 та забрала спідницю.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_1 повністю визнає свою вину у вчиненні вказаного злочину, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо доцільності дослідження інших обставин справи, його скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України дослідження доказів у більшому об'ємі по даній справі є недоцільним.

З показань потерпілої ОСОБА_2, оголошених в судовому засіданні, вбачається, що 29.08.2010 року вона з своїм співмешканцем ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_1, святкували день народження ОСОБА_13 в кафе-барі "Сауна", що в с. Корчів'я Костопільського району. Вони всі розпивали спиртні напої. В той час в неї був мобільний телефон марки "Nokia 1202". Даним телефоном вона користувалась і він був в неї в сумочці, потім вона тримала його в себе на столі. Пізніше ОСОБА_1 поїхала в м. Костопіль, а вони ще залишились. Згодом і вони пішли додому, тоді вона виявила, що відсутній мобільний телефон марки  "Nokia 1202". В даній крадіжці вона запідозрила ОСОБА_1, а вже пізніше дізналась, що телефон викрала остання. Чоловік ОСОБА_1 повернув сім-карту мобільного оператора "Київстар", яка була в даному телефоні, через ОСОБА_5.

Суд, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, вважає, що вина підсудної, яка виразилась у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно доведена повністю.

Органами досудового слідства її дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України.

При обранні міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудну та конкретні обставини справи.

Обтяжуючих обставин судом не встановлено.

Пом’якшуючими обставинами є щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

По місцю проживання підсудна характеризуєють посередньо.

Цивільний позов у справі не заявлено.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із послідуючими змінами, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку по першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

У зв'язку з цим вирок Костопільського районного суду від 21.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_1 засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю один рік, виконується самостійно.

При цьому суд, враховуючи судимість ОСОБА_1 вироком Костопільського районного суду від 21.01.2011 року за яким вона засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд призначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ч. 3 ст. 299, 323, 324   КПК України, ст.70 КК України суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи, що ОСОБА_12 вироком Костопільського районного суду від 21.01.2011 року засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту – шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 1 рік позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінити з  "підписки про невиїзд" на "взяття під варту" в залі суду та утримувати її під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання рахувати з 21.01.2011 року.

Речові докази по справі - сім-карту мобільного оператора "Київстар" (а. с. 68) - залишити потерпілій ОСОБА_2; золоту каблучку (а. с. 68) - залишити потерпілій ОСОБА_3; коротку спідницю чорного кольору (а. с. 55) - залишити потерпілій ОСОБА_4; після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. Засуджений, який перебуває під вартою, може подати апеляцію на вирок в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.  

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.