Справа № 2-80/2011 р.

У Х В А Л А

І м е н е м   У к р а ї н и

03 березня 2011 року                                                                      смт. Краснопілля

Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Басова В.І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Краснопільської селищної  ради Сумської області, ОСОБА_2  про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень селищної ради, визнання частково недійсним  державного акту, вилучення землі у власника, та зобов’язання  вчинити дії,-  

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом та просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Краснопільської селищної ради Сумської області по належному виконанню Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка призвела до порушення його конституційних прав на безоплатне надання земельної ділянки у приватну власність;

2) визнати протиправним та частково скасувати рішення 28 сесії 5 скликання Краснопільської селищної ради від 23 грудня 2008 року у частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1, яка рішенням 23 сесії 23 скликання Краснопільської селищної ради від 07.09.2001 року, надана йому у користування;

3) визнати частково недійсним Державний акт ЯЗ №385822 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_2, на підставі рішення 28 сесії 5 скликання Краснопільської селищної ради від 23 грудня 2008 року, в частині передачі земельної ділянки площею 0,05 га розташованої по АДРЕСА_1;

4) вилучити у громадянки ОСОБА_2 0,05 га землі за адресою: АДРЕСА_1;

5) визнати протиправним та скасувати рішення 2 сесії 6 скликання Краснопільської селищної ради від 30.11.2010 року у частині вилучення у позивача земельної ділянки площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1;

6) зобов’язати Краснопільську селищну раду передати позивачу безоплатно, для ведення особистого селянського господарства, у приватну власність земельну ділянку, надану у користування рішенням 23 сесії 23 скликання Краснопільської селищної ради від 07.09.2001 року –площею 0,05 га за адресою: АДРЕСА_1;

7) зобов’язати Краснопільськуселищну раду відновити стан земельної ділянки, який існував  до порушення його прав.  

Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ст. 119 ЦПК України.

Згідно роз’яснень Верховного Суду України, викладених в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв’язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що в порушення  п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування та в порушення п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не міститься виклад обставин, якими позивач обґрунтовує кожну свою вимогу до кожного з відповідачів.

Посилаючись в позовній заяві, що відповідачами порушене його право на земельну ділянку, жодного доказу на підтвердження факту набуття ним цього права чи правомірності користування  не надано та не наведено. Клопотання про витребування відомостей щодо користувачів спірної  земельної ділянки нічим не обґрунтоване, не зазначена мета такої дії,  а також що отримання таких відомостей для позивача є утрудненим.

Позовні вимоги не конкретні та суперечливі. З їх змісту вбачається спір матеріального характеру, але всупереч п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України ціна позову не визначена. Якщо ж ставляться вимоги про надання у власність чи користування земельної ділянки, то має бути визначена і вказана вартість земельної ділянки та вірно сплачений судовий збір, який залежить від суми позову.

До того ж, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду не відповідає змісту та кількості позовних вимог, і має бути приведений у відповідність до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин приходжу до висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краснопільської селищної  ради Сумської області, ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень селищної ради, визнання частково недійсним  державного акту, вилучення землі у власника та зобов’язання  вчинити дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                    В.І. Басова