Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-893/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Мохонько В.В.

                             Доповідач Суржик  М. М.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

  25 лютого 2011 року колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

          головуючого судді –Кіселика С.А.

          суддів –Суржика М.М., Суровицької Л.В.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

23 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила визнати незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008  року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2010 року позов задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік без зазначення кінцевого терміну перерахунку.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом   кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

18 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності 10 березня 2010 року.  Цим Законом встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а п.3 ч.1 ст.18 КАС України виключено.  

Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09 вересня 2010 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» (справа № 1-40/2010) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Наведене свідчить, що з 09 вересня 2010 року справи даної категорії повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, однак суд першої інстанції не звернув уваги на зміни в діючому законодавстві, постановивши рішення за нормами ЦПК після прийняття  09 вересня 2010 року рішення Конституційним судом України. Вказана обставина є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни.  Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що  прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч.7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Враховуючи рішення Конституційного Суду від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та межі позовних вимог задоволенню підлягають позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня  2009 року по 31 грудня 2009 року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції – скасувати та прийняти нову постанову.

На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198,  п.4 ч.1 ст.202, ст.207 КАС України  колегія суддів, -  

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2010 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня  2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня  2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:

                     Судді: