УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді        Заполовського В.Й.,

суддів :        Павицької Т.М., Шевчук А.М.,

при секретарі судового засідання Білоус Т.А.,

з участю сторін,

розглянувши        у відкритому        судовому засіданні        в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про виділ в натурі частини у нерухомому майні

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення

Богунського районного суду м. Житомира від 06 лютого 2012 року та

додаткове рішення цього ж суду від 15 травня 2012 року, -

встановила:

У травні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Зазначав, що отримав у дар разом з відповідачем 41/100 частину

домоволодіння АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що

відповідач не надає йому можливості користуватися належною частиною

спільного майна, просив виділити його в натурі.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 06 лютого 2012

року позов задоволено.

Проведено поділ між сторонами 41/100 частини зазначеного

домоволодіння та виділено відповідачу ОСОБА_2 в натурі приміщення: веранди III площею 5,6 кв.м.,

житлової кімнати 3-6 площею 14,0 кв.м., житлової кімнати 3-7 площею 8,2 кв.м., що складає 30/200 частин спірного домоволодіння, вартістю 122 820,00 грн.

Позивачу ОСОБА_1 виділено в натурі

приміщення: тамбура І площею 2,2 кв.м., кухні 3-1 площею 13,7 кв.м., коридору 3-2 площею 1,8 кв.м., санвузла 3-3 площею 3,0 кв.м., кладової 3-4 площею 3,2 кв.м., житлової кімнати 3-5 площею 20,8 кв.м., гараж «Ж» площею 17,3 кв.м., сараю «Ж-1» площею 8,8 кв.м., сараю «Ж-2» площею 8,4. кв. м., що складає 52/200 частин спірного домоволодіння, вартістю 210 100,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 43 504 грн. 50 гр. грошової компенсації за зменшення його частини у спірному майні.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами рішенням суду не вирішено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 15 травня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 51 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору 220 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

У поданих апеляційних скаргах  ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду та додаткове рішення суду в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути на його користь з відповідача понесені ним судові витрати у повному обсязі у розмірі 5539 грн 35 коп. .

Зазначає, що оскаржуваним рішенням його позов задоволено повністю Однак, питання про розподіл судових витрат залишилося поза увагою суд першої інстанції без наведення належних мотивів.

Крім того вказує, що постановляючи додаткове рішення, суд належним чином не повідомив його про розгляд справи та не направив йому копію додаткового рішення, порушивши його права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та в межах позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем ОСОБА_1 заявлена вимога до ОСОБА_2 про виділ в натурі належної йому частини

домоволодіння АДРЕСА_1 та стягнення з

останнього судових витрат.        

Судовим рішенням позов ОСОБА_3 в частині виділу в натурі майна задоволено. Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд цим рішенням не вирішив.

Оскільки позов  ОСОБА_1  задоволено, то вимога останнього про присудження з відповідача понесених ним і документально підтверджених судових витрат є обгрунтованою.

Тому, суд додатковим рішенням по даній справі обгрунтовано стягнув з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та 220 грн. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Проте, питання про розподіл решти судових витрат залишилося поза увагою суду першої інстанції без наведення належних мотивів.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, позивачем понесені та документально підтверджені витрати, що пов`язані з розглядом даної судової справи. А саме: повідомлення відповідача телеграфом - 38 грн. 26 коп.; оголошення в газету - 156 грн.; повідомлення кур`єрською доставкою - 16 грн. 85 коп.; витрати на правову допомогу - 800 грн.; а всього на суму 1011 грн.11 коп. (а.с.173-179). Відтак, відповідно до ст.79, ч.І ст.88 ЦПК України, підлягали присудженню позивачу.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішення суду від 06 лютого 2012 року підлягає залишенню без змін, оскільки ним фактично не вирішено питання про розподіл судових витрат, що оскаржується позивачем. Додаткове рішення суду від 15 травня 2012 року в частині незадоволення вимог позивача про стягнення вище наведених судових витрат, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про їх задоволення.

Решта витрат, а саме: витрати по оплаті послуги нотаріуса за оформлення дублікату договору дарування - 1050 грн., оформлення технічного паспорту та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно в БТІ - 707 грн. 24 коп. стягненню не підлягають, оскільки закон, зокрема ч.З ст.79 ЦПК України зазначені витрати не відносить до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Крім того, позивачем не надано відповідних доказів про необхідність повторного виготовлення таких документів та що це пов`язано з розглядом справи. Разом з тим, у разі наявності такої необхідності зазначені документи могли бути витребувані судом за відповідним клопотанням сторони по справі.

Не підлягають також до стягнення витрати позивача по сплаті вартості проведення будівельної експертизи у розмірі 2500 грн., яка була проведена за його клопотанням, оскільки висновок вказаної експертизи при постановлены рішення судом до уваги взятий не був. При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, судом взято до уваги висновок додаткової будівельної експертизи, що проведена за клопотанням відповідача, виготовлення якої оплачено останнім у сумі 2000 грн.

Тому у стягненні вище зазначених витрат слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313,

314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити

частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 лютого 2012

року залишити без змін.

Скасувати додаткове рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2012 року в частині відмови про розподіл судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1011 грн. 11 коп. понесених ним судових витрат на

правову допомогу і про виклик відповідача.

У стягненні решти витрат ОСОБА_1 відмовити.

В решті додаткове рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді