Справа № 488/1930/14-к

Провадження № 1-кп/488/169/14 р.

У Х В А Л А

іменем України        

       06.06.2014 року Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

законного представника – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Синюхін Брід Первомайського району Миколаївської області, навчається у шостому класі загальноосвітньої школи № 48 м.Миколаєва, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, що передбачене ст.185 ч.2 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 грудня 2013 року за № 12013160050004168,

в с т а н о в и в :

08 грудня 2013 року близько 16 год. 00 хв. – 17 год. 00 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який 06 червня 2014 року засуджений вироком Корабельного районного суду м.Миколаєва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, перебували поблизу СКПБ “Водолій”, що розташований за адресою: м.Миколаїв, пр.Жовтневий, 323, де звернули увагу на яму, поруч з якою знаходився належний ТОВ “Центр технологій “ВІК” металевий розширювач 400 мм. АС60 вартістю 9  790 грн., який використовувався під час ремонту каналізаційного колектору.

Керуючись раптово виниклими корисливими спонуканнями, направленими на протиправне заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 таємно викрасти даний розширювач та здати його на металобрухт, на що останній погодився.

Упевнившись у відсутності сторонніх осіб, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спробували підняти розширювач, але він виявився заважким для них.

Через це останні прийшли до будинку ОСОБА_9 , який 06 червня 2014 року засуджений вироком Корабельного районного суду м.Миколаєва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, за адресою: АДРЕСА_2 , де розповіли йому про свій намір викрасти розширювач, взяли у нього тачку з метою перевезення майна до пункту прийому металобрухту та запропонували ОСОБА_9 грошову винагороду за допомогу, на що останній погодився.

Повернувшись на місце, упевнившись у відсутності сторонніх осіб, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 спробували підняти розширювач, але знову не змогли цього зробити.

В цей момент ОСОБА_9 побачив свого знайомого ОСОБА_10 , який 06 червня 2014 року засуджений вироком Корабельного районного суду м.Миколаєва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і який випадково проходив поруч, та запропонував аби той допоміг завантажити розширювач на тачку та відвезти його на пункт прийому металобрухту, пообіцявши останньому грошову винагороду, на що ОСОБА_10 погодився.

Будучи впевненими, що за їх діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 таємно викрали згаданий розширювач, і, завантаживши на його тачку, відвезли на пункт прийому металобрухту та здали, розпорядившись викраденим майном у такий спосіб.

Спільними діями вказаних осіб товариству з обмеженою відповідальністю “Центр технологій “ВІК” була спричинена матеріальна шкода на суму 9 790 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_7 , щодо якого ставилося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, свою причетність до протиправних дій визнав повністю та показав, що в один з днів грудня 2013 року біля 16 год. 30 хв. він та ОСОБА_11 пішли погуляти. Біля плавбасейну “Водолій” вони знайшли металевий виріб у виді конусу (розширювач), який він запропонував здати на металобрухт. Оскільки вони удвох не змогли його підняти, вони пішли до ОСОБА_12 аби взяти у нього тачку та перевезти розширювач. Також вони запропонували ОСОБА_12 допомогти їм, на що останній погодився і попросив за це 20 грн. Після цього ОСОБА_12 попросив у сусідки тачку, і вони утрьох повернулися на місце, де стали завантажувати розширювач, але той знову виявився не підйомним. В якийсь момент ОСОБА_12 побачив свого знайомого ОСОБА_13 і попросив у нього допомоги. ОСОБА_14 утримував тачку, а ОСОБА_13 , ОСОБА_11 і Вольхін завантажили на неї розширювач. Після того вони відвезли його на пункт прийому металобрухту на вул.Попеля. Маса розширювача склала більше 100 кг., вони здали його за 180 грн., а гроші поділили: він і Чернишов взяли по 75 грн., Вольхіну дали 20 грн., а Загородньому – 10 грн.

З протоколу огляду місця події від 09 грудня 2013 року і фототаблиці до нього слідує, що була оглянута земельна ділянка по пр.Жовтневому в м.Миколаєві неподалік плавбасейну “Водолій” та вантажний автомобіль поблизу будинку № 95 на вул.Попеля в м.Миколаєві, у кузові якого знаходься металева конусовидна конструкція.

Відповідно до результатів інвентаризації від 09 грудня 2013 року по ТОВ “Центр технологій “ВІК” встановлена відсутність одного розширювача 400 мм., відновлювальна вартість якого згідно довідки складає 9  790 грн.

Як слідує із заяви ОСОБА_15 від 09 грудня 2013 року, остання добровільно видала слідчому міліції металевий розширювач масою 133 кг., який вона придбала 08 грудня 2013 року у наглядно знайомих хлопців за 200 грн. для господарських потреб.

Під час пред`явлення осіб для впізнання по фотознімках ОСОБА_15 впізнала ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 як осіб, які 08 грудня 2013 року у вечірній час продали їй металевий розширювач, що зафіксоване у відповідних протоколах від 29 січня 2014 року.

Згідно з розпискою ОСОБА_16 від 09 грудня 2013 року, останній одержав від працівників міліції розширювач 400 мм. станції АС 60.

Оцінюючи сукупність досліджених доказів, суд приходить до висновку про причетність ОСОБА_7 до вчинення суспільно небезпечного діяння, яке охоплюється ознаками ст.185 ч.2 КК України, а саме – таємним викраденням чужого майна (крадіжкою), що вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи вид примусового заходу виховного характеру серед визначених у ст.105 КК України, суд виходить з того, що дії ОСОБА_7 охоплюються ознаками кримінального правопорушення середньої тяжкості, яке є корисливим, і вчинене вперше.

При цьому, ОСОБА_7 під час судового розгляду повністю визнав свою участь у суспільно небезпечному діянні.

З урахуванням поведінки ОСОБА_7 в судовому засіданні у суду склалося враження, що останній усвідомив протиправність своєї поведінки та її наслідки, розкаявся.

За місцем проживання ОСОБА_7 характеризується посередньо.

З характеристики з місця навчання вбачається, що останній, в цілому, характеризується з позитивного боку, і, хоча навчається на середньому рівні, є трудолюбивим, врівноваженим, товариським, із повагою ставиться до старших. В той же час мати недостатньо уваги приділяє вихованню сина.

ОСОБА_7 проживає у багатодітній сім`ї.

З урахуванням сукупності цих обставин суд вважає достатнім для попередження вчинення неповнолітнім нового суспільно небезпечного діяння передати його під нагляд матері ОСОБА_6 строком на один рік, одночасно зобов`язавши її посилити контроль за поведінкою, навчанням і дозвіллям сина.

Керуючись ст.105 КК України, ст.ст.498, 501 КПК України, суд

у х в а л и в :

Застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері – ОСОБА_6 – на строк один рік.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

               Суддя                                                                         ОСОБА_1