Справа №  1-35/11

О К Р Е М А    П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Шешені М.О.

при секретарі - Багара Н.М.,

з участю обвинувачів - помічників прокурора Чурей О.В., Приймич Л.П.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, працівника Перечинського ЛХК,з середньою освітою, одруженого, має на утриманні шість неповнолітніх дітей, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, з середньою освітою, не одруженого,  раніше не судимого,-

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України,розлученого, тимчасово непрацюючого, з середньою освітою,  згідно ст.89 КК України раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Перечинського районного суду від 09 березня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і призначено йому покаранняу виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.  ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць. На підставі ст. ст.75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У ході судового розгляду даної справи було виявлено ряд порушень норм Кримінально-процесуального закону.

Так, згідно ч.2 та ч.4 ст.97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Відповідно до ч.1,2 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування. Якщо на момент порушення криміанльної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Однак даних вимог закону старшим слідчим Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області Шикулою Ю.Ю. виконано не було.

Так, як убачається із матеріалів кримінальної справи 03.12.2001 року до Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області із заявою звернувся гр.ОСОБА_5, у якій просив прийняти міри до невідомих осіб, які 01.12.2010 року викрали у нього з дачної ділянки чотири швелери довжиною 2,5 метрів, чим заподіяли йому шкоду на суму 600грн.00коп. Старшим слідчим СВ Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області Шикулою Ю.Ю. тільки 09 грудня 2010 року, було винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту крадіжки швелерів з дачної ділянки гр.ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України (а.с.1). Після чого, 29 грудня 2010 року досудове слідство по кримінальній справі зупинено, так як особу, яка вчинила злочин не встановлено. При цьому за увесь цей період, тобто за 20 днів жодної слідчої дії ним вжито не було.

Потім, 12 січня 2010 року прокурор Перечинського району Орсаг Р.В. скасував вказану постанову ст.слідчого СВ Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області про зупинення провадження як незаконну, а справу направив для організації досудового розслідування, при цьому надавши вказівки (а.с.4-6).

13 січня 2011 року кримінальну справу ст.слідчим Шикулою Ю.Ю. прийнято до свого провадження та приступлено до її розслідування (а.с.8).

24 січня 2011 року ст.слідчим Шикулою Ю.Ю. було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і цього ж дня об”єднано справу в одне провадження із кримінальною справою, яку було порушено ним раніше по факту. Однак, разом з цим, як убачається із матеріалів кримінальної справи 12 січня 2011 року, тобто за 12 днів до порушення кримінальної справи щодо зазначених осіб, ст.слідчим Шикулою Ю.Ю. було допитано ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості підозрюваних, які в своїх показаннях детально описували факт викрадення ними чотирьох швелерів. Отже, у ст.слідчого Шикули Ю.Ю. станом на 12 січня 2011 року було достатньо підстав і приводів для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, однак він чомусь порушив справу тільки через 12 днів, тобто 24 січня 2011 року.

Крім цього, суд відмічає, що порушивши кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, ст.слідчий Шикула Ю.Ю. вказав тільки обставини справи та те, що в їх діях убачаються ознаки злочину, по якому необхідне провадження досудового слідства, однак при цьому взагалі не вказав приводів та підстав до порушення кримінальної справи.

Також, у кримінальній справі відсутні відомості про те, що ст.слідчий Шикула Ю.Ю. направив копію постанови про порушення кримінальної справи прокурору.  

Не може залишитися поза увагою суду і той факт, що ст.слідчий Шикула Ю.Ю. 12 січня 2011 року проводив слідчі дії, а саме допитував ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості підозрюваних, з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки на той момент провадження в кримінальній справі ним було зупинено.

Отже, викладені недоліки свідчать про неналежне виконання старшим слідчим Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області Шикулою Ю.Ю. вимог Кримінально-процесуального Кодексу України.

Крім вищенаведеного, суд також відмічає і наступні недоліки, які містяться у матеріалах кримінальної справи.

Так, згідно ст.225 КПК України склавши обвинувальний висновок, слідчий направляє справу прокуророві.

Відповідно ж до ст.233 КПК України одержавши справу від органу дізнання або слідчого, прокурор зобов'язаний протягом не більше п”яти днів розглянути справу і дати їй належне спрямування.

Однак, у матеріалах справи відсутні відомості про те, коли ст.слідчим Шикулою Ю.Ю. було складено обвинувальний висновок і коли такий було направлено прокуророві, що позбавляє суд можливості перевірити строки розгляду прокурором справи, що надійшла від органу дізнання або слідчого.

Відповідно до ст.232 КПК України прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримувати державне обвинувачення. Одночасно з цим прокурор або його заступник повідомляє обвинуваченого, до якого суду направлена справа.

Однак, будь-якого повідомлення про те, що прокурор вважає за потрібне підтримувати державне обвинувачення, а також повідомлення обвинуваченого, до якого суду направлена справа у матеріалах кримінальної справи не має.

Як роз”яснив Пленуму Верховного Суду України у Постанові від 28 березня 2008 року №3 «Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах» суд, встановивши при розгляді справи факти порушення закону, допущених під час здійснення дізнання чи досудового слідства, зобов’язаний відповідно до ст.23-2 КПК України винести окрему ухвалу (постанову), якою звернути увагу прокурора на факти порушення закону для вжиття відповідних заходів.

Виявлені у даній справі судом недоліки проведення досудового слідства призводять до порушення вимог закону щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи та порушення прав і законних інтересів як потерпілого так і підсудних, не можуть залишатися поза увагою суду і потребують відповідного реагування шляхом винесення окремої постанови, яка має бути ефективним засобом дотримання законності, забезпечення судом захисту прав і свобод учасників процесу.  

Тому, враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст23-2, 340 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В  И В :

Про викладене в окремій постанові довести до відома прокурора Перечинського району для вжиття ним відповідних заходів.

Про результати розгляду постанови та вжиті заходи не пізніш як у місячний строк повідомити Перечинський районний суд.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої винесено окрему постанову суду, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Закарпатської області на протязі семи діб.

Головуючий:    М. О. Шешеня