ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

04 лютого 2011 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

          головуючого - судді                                                  Вийванко О. М.

                    при секретарі с/з                                                        Хримко У. А.

                    за участю осіб, які беруть участь в справі:                      

                    представники позивача                                        Франчук М. М.

          відповідача                                                            ОСОБА_3

          представника відповідача                                        ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

          Тернопільський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю. Посилаючись на те, що відповідач перебуваючи на обліку в Тернопільському МРЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю, не повідомив Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, зокрема про те, що зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа. Таким чином, відповідач не відносився до незайнятого населення та не мав права на виплату допомоги по безробіттю,у зв’язку з чим незаконно отримав допомогу по безробіттю у розмірі 4 380,44 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в його користь.     

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити.       

          Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що її  підприємницька діяльність припинена за рішенням суду, про що 15.12.2008 р. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців, тому вона на законних підставах отримала статус безробітної та отримано допомогу по безробіттю, а тому в задоволенні позову просять відмовити.

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

            Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Судом встановлено, що відповідач 12.04.2010 р. звернувся до Тернопільського МРЦЗ із заявою про надання йому статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю.

          19.04.2010 р. відповідачу надано статус безробітного та відповідно до вимог п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття»призначено виплату допомогу по безробіттю з 19.04.2010 р. по 26.06.2010 р.

          В ході проведеної перевірки розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», було виявлено, що відповідач зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа, що підтверджується лист відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради від 01.12.2010 р., про дані обставини відповідач не повідомив.                

          Наказом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 27.08.2010 р., відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв’язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості без поважних причин.              Із довідки Тернопільського МРЦЗ вбачається, що відповідачу за період з 19.04.2010 р. по 26.08.2010 р. було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 4 380,44  грн.    

          В добровільному порядку відповідач не повернув затрачені кошти.    

          Відповідно до вимог п. 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 року за №307  допомога  по  безробіттю,  у тому  числі одноразова її виплата для організації  безробітними  підприємницької  діяльності надається застрахованим  та  незастрахованим  особам,  визнаним у встановленому порядку безробітними.  

          Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»- безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність підходящої роботи.   

          Таким чином, відповідач не належав до незайнятої категорії громадян, а тому не мав права на виплату допомоги по безробіттю. У зв’язку з чим за період з 19.04.2010 р. по 26.08.2010 р. незаконно отримав допомогу по безробіттю на суму 4 380,44 грн.

          Відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»особи зареєстровані як безробітні, зобов’язані своєчасно подати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.    

          Положеннями п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 року за №307 зазначено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановленні під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.    

          Посилання відповідача на те, що її підприємницька діяльність припинена за рішенням суду, про що 15.12.2008 р. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців є не обґрунтована, з тих підстав, що відповідно до п. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»№755-ІУ від 15.03.2003 р., фізична особа підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.       

          Як вбачається з довідки відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради №413/02-2 від 31.01.2010 р., відповідач припинив підприємницьку діяльність фізичної особи –підприємця, що не пов’язано з її банкрутством 27.01.2011 р.

          Таким чином, відповідач зобов’язаний повернути незаконно отриману суму допомоги по безробіттю з дня виникнення обставин, що впливають на умови отримання такої допомоги у сумі 4380,44  грн. в користь держави в особі Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

          Згідно з вимогами ч. 1 ст.71 КАС України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.    

          Відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності позовних вимог позивача.    

          Керуючись ст.ст.6, 8, 9, 11, 71, 94,  128, 159, 163, 185, 186, 254,  КАС України, ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 2 Законом України «Про зайнятість населення», п. п. 1.2, 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 року за №307, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Позов Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.              

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, незаконно виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 4380,44 грн. (чотири тисяч триста вісімдесят гривень 44 копійки).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

          Головуючий –суддя                                                  Вийванко О. М.

          Постанова суду в повному обсязі була виготовлена та підписана 07 лютого 2011 року.