2а-1132/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року    Суддя   Дзержинського  міського  суду  Донецької    області     Нємиш Н.В., розглянув  в порядку скороченого провадження адміністративну справу за   позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області  про визнання незаконною бездіяльності та стягнення підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області, в якому зазначив, що він має правовий статус «Дитини війни», відповідачем йому не оплачувалось підвищення до пенсії, передбачене ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати незаконною бездіяльність  відповідача з невиплати йому з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», стягнути з відповідача доплату до пенсії за віком за вказаний період  та надалі виплачувати таке підвищення.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року   № 2195-ГУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії  або щомісячне довічне  грошове утримання чи державна  соціальна  допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії  за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на один відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першої цієї частини.

          Як вбачається з довідки, виданої УПФУ в м.Дзержинську, з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року  включно позивачу  виплачувалася  доплата до пенсії як дитині війни в розмірі 49 грн. 80 коп. за кожен місяць.

Позовні вимоги щодо стягнення соціальної допомоги як дитині війни у 2010 році підлягають задоволенню, оскільки Закон України «Про соціальний захист дітей війни»не скасовано, продовжує діяти, а тому відповідач зобовязан дотримуватися його положень. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.   

Статтею 54 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009”, встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум  на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 р., тобто –498 грн., а відповідно до Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від  20.10.2009 року прожитковий мінімум складає з 1 листопада 2009 року 573 грн., з 1 січня 2010 року –695 грн., з 1 квітня 2010 року –706 грн., з 1 липня 2010 року –709 грн., з 1 жовтня –723 грн. 

          Суд враховує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено.

        Відповідно до ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.             

Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд приходить до висновку, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин, оскільки він довготривалий час сподівався на те, що відповідач як державний орган влади самостійно виплатить йому доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Крім того, до 09 вересня 2010 року був встановлений інший порядок звернення до суду за захистом мого права, а рішенням Конституційного Суду України цей порядок був змінений, що неможливо було передбачити. Позивач є людиною похилого віку, постійно хворіє, є юридично не грамотною людиною, не слідкує за змінами у законодавстві, тому не мав змоги звернутися до суду раніше. 

Крім того, необхідно прийняти до уваги при цьому і положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.   

Таким чином, слід зобов’язати відповідача зробити виплату підвищення до пенсії  за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком, виходячи з встановленого  відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

Крім того суд вважає, що позовні вимоги в частині встановлення на майбутнє виплат підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не підлягають задоволенню, так як не відповідають змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

          На підставі ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст..ст. 20,22,55 Конституції України, ст.ст. 3,6-11, 71, 99, 100, 159-163,167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити  частково.

          Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області щодо не нарахування  ОСОБА_1   щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком   з  01 січня  2010 по 31 січня 2011 року, виходячи з встановленого  відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у м. Дзержинську здійснити   ОСОБА_1  нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «Дитині війни»за період з  01 січня 2010 по 31 січня 2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»у  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з  встановленого  відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

          В решті вимог відмовити.

           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.  

          Суддя: