Справа № 1519/2-3109/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси
у складі головуючого: судді Бобуйок І.А.
при секретарі – Алмановій І.Г.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію матеріальної шкоди в розмірі 939,00 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., а також витрати на сплату державного мита в розмірі 51,00 грн. та витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на такі обставини.
14 серпня 2010 року о 12 год. 30 хв. в м. Одесі на вул. Рішельєвській біля будинку № 59 відповідач, керуючи автомобілем «БМВ»державний номер НОМЕР_3, який рухався заднім ходом, не впевнився, що своїми діями не створить небезпеку для руху іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем позивача «Мазда –6»державний номер НОМЕР_2. У наслідок зіткнення автомобілі отримали механічні ушкодження. Сума заподіяного позивачу матеріального збитку становить 939,00 гривень.
Представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в розмірі 939,00 гривень та судові витрати в сумі 171 гривня, та просив слухати справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 надав заяву, в якій змінені позивачем позовні вимоги визнав повністю, та просив слухати справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 серпня 2010 року о 12 год. 30 хв. в м. Одесі на вул. Рішельєвській біля будинку № 59 відповідач, керуючи автомобілем «БМВ» державний номер НОМЕР_3, який рухався заднім ходом, не впевнився, що своїми діями не створить небезпеку для руху іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Мазда –6»державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу. У наслідок зіткнення автомобілі отримали механічні ушкодження.
Відповідач мав страховий поліс ВАТ «СК «Юнівес»цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ВАТ «СК «Юнівес»по даній страховій події виплатила ОСОБА_1 2851 гривень 09 копійок. Відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, яка проведена ПП Карекс Груп, вартість майнової шкоди «Мазда - 6»складає 3361 гривень 09 копійок. Сума франшизи становить 510 гривень відповідно Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повинен компенсувати винний у дорожньо-транспортній події ОСОБА_2, який не звернувся до страхової компанії, після дорожньо-транспортної події відмовився компенсувати цю суму.
Відповідно до рахунку СТО «Авалон»№ 32 від 18.08.2010 року та акту виконаних робіт № 32 від 23.11.2010 року, ремонт автомобіля «Мазда –6»складає 3790 гривень, тобто різниця між страховою оцінкою складає 429 гривень. Таким чином відповідач повинен був сплатити франшизу 510 гривень та різницю 429 гривень, що і становить матеріальну шкоду, а саме 939 гривень.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»питання про відповідальність за шкоду, заподіяну (внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого –відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців –розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди –жоден з них не має права на відшкодування.
Таким чином, враховуючи викладені обставини справи, відсутність заперечень відповідача та доведену протиправність його дій, що призвело до матеріального збитку позивача, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 939 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 127,56 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2400 грн.
Керуючись ст. ст. 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, СУД –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 939 (дев’ятсот триста дев’ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати щодо сплати державного мита в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
С У Д Д Я: