ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

          

20.11.07                                                                                           Справа№ 14/297

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Добриня-Дар”, м.Севастополь

До відповідача: Приватного підприємства “Коаліція”, м.Львів

Про:  стягнення  100 132 грн. 11 коп.  

За зустрічним позовом: Приватного підприємства “Коаліція”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Добриня-Дар”, м.Севастополь

Про: розірвання договору поставки № 111/С від 03.04.2007р. та стягнення 26432,85 грн.

      Суддя  Кітаєва С.Б

      Секретар Митник Ю.О.

Представники:     

від позивача по первісному позову: Хороненко А.В. –представник  (довіреність від 19.10.2007р.).

від відповідача по первісному позову: Залицяйло М.С. –представник  (довіреність від 22.10.2007р.).                                                       

     Представникам сторін роз”яснено права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України та право відводу судді згідно ст.20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Добриня-Дар”, м.Севастополь,  до Приватного підприємства “Коаліція”, м.Львів про стягнення  100132,11 грн. заборгованості та відшкодування судових витрат по справі.

  Ухвалою від 08.10.2007р. порушено провадження у справі і призначено її до розгляду на 23.10.2007р.

     23.10.2007р. Приватним підприємством “Коаліція”, м.Львів, подано зустрічну позовну заяву до Товариством з обмеженою відповідальністю “Добриня-Дар”, м.Севастополь  про розірвання Договору поставки № 111/С від 03.04.2007р., стягнення 26432,85 грн. неустойки, в тому числі штрафу в розмірі 19204 грн та пені в розмірі 7228,85 грн., та відшкодування судових витрат по справі.

     Ухвалою  від 23.10.2007р. прийнято зустрічний позов від 22.10.2007р. б/н ПП «Коаліція»до спільного розгляду з первісним позовом та  відкладено розгляд справи на 20.11.2007р.

     З підстав, наведених у позовній заяві представник позивача в судовому засіданні  заявлені  вимоги  по первісному позову  підтримав, просить позов задоволити; по зустрічному  позову, з підстав наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву, - позовні вимоги заперечує, просить  у задоволенні зустрічного позову відмовити.

    Відповідач по первісному позову (ПП “Коаліція”), з мотивів наведених у відзиві  № б/н від 23.10.2007 р  просить відмовити позивачу у задоволенні частини позовних вимог, а саме в стягненні штрафних санкцій в розмірі 53259,61 грн., основний борг в сумі 46872,50 грн. не заперечує.  

     Представник позивача по зустрічному позову,  в судовому засіданні 20.11.2007 р. подав Заяву, в якій , на підставі повноважень, що підтверджуються довіреністю  б/н від 22.10.2007 р. , відмовився від вимоги за зустрічною позовною заявою  про розірвання Договору  № 111/3 від 03.04.2007 року; просить задоволити зустрічну позовну заяву в частині вимоги  про стягнення з ТзОВ “Добриня-Дар” на користь ПП “Коаліція”  19204 грн. штрафу та пені в розмірі 7228,85 грн., а всього 26432,85 грн.

     В засіданні  20.11.2007р., відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини  рішення у справі № 14/297.

      Суд, заслухав пояснення представників позивача та відповідача за первісним позовом, позивача та відповідача за зустрічним позовом, оглянув та дослідив подані ними  документи  та  встановив.

      Позивач за первісним позовом ( ТзОВ “Добриня-Дар”) у позовній заяві просить стягнути з відповідача за первісним  позовом ( ПП “Коаліція”) 100132,11 грн. заборгованості (в тому числі: борг за непоставлений товар на суму 46872,50 грн.; штрафні санкції в сумі 50700 грн відповідно до п.7.2 договору поставки.; відповідно до ст..625 ЦК України суму інфляційних втрат –1993,29 грн ;   3 % річних в сумі   566,32 грн. та відшкодування судових витрат по справі.

      Позовні вимоги позивач за первісним  позовом мотивує наступним.

      Між ТзОВ “Добриня-Дар” та ПП “Коаліція” 03.04.2007р. було укладено Договір постачання № 111/С.

   Згідно п.п.1.1., 1.2. Договору  Постачальник ( ПП “Коаліція” –відповідач за первісним позовом) зобов”язується  доставити і передати у власність Покупцю (ТзОВ “Добриня-Дар –позивач за первісним позовом) товар, а Покупець зобов”язується прийняти і сплатити товар в терміни і на умовах, передбачених Договором.

       Постачання кожної партії товару здійснюється після підписання сторонами Специфікації, яка є невід”ємною частиною Договору, де узгоджується ціна, асортимент, кількість товару.

      Відповідно до п.2.1. Договору Постачальник забезпечує відвантаження товару відповідно до заздалегідь узгодженої Специфікації, з подальшим  оформленням видаткової накладної Постачальника.

       06.04.2007р. Покупцем на рахунок Постачальника було перераховано кошти  в сумі 5000 грн. по рахунку № 0108 від 04.04.2007р.

      10.04.2007р. по накладній № К-0107 Постачальником був відвантажений товар на загальну суму 21127,50 грн.

      19.04.2007р. Покупцем були перераховані грошові кошти у розмірі 12000 грн. по рахунку № 0108 від 04.04.2007р.

      25.04.2007р., як передплата по  рахунку № 0109 від 13.04.2007р., Покупцем перераховані грошові кошти в сумі 51000 грн. на рахунок Постачальника.

   Позивач зазначає, що в період з 06.04.2007р. по 25.04.2007р. Покупцем на рахунок Постачальника за договором були перераховані грошові кошти в сумі 68000 грн., а одержано Покупцем товару лише  на загальну суму 21127,50 грн.

    Станом на час подання позову до суду борг Відповідача  перед Позивачем становить 46872,50 грн.

    Відповідно до п.7.2 договору  відповідачу позивачем нараховано 50700 грн. штрафних санкцій, а відповідно до ст..625 ЦК України –1993,29 грн. інфляційних нарахувань та 566,32 грн. –3 % річних.        

     Представник відповідача у  поданому 23.10.2007 року  відзиві  первісний позов заперечує частково,  в сумі 53259,61 грн (  нараховані штраф, інфляційні, 3% річних ), в частині основного боргу  в  сумі 46872,50 грн. позовні вимоги визнає; пояснює  , зокрема, що 03.04.2007 року між ПП “Коаліція”  та ТзОВ “Добриня-Дар” було укладено Договір поставки № 111/С і що як додатки до вказаного договору були підписані Специфікації № 1 та № 2; що за цим договором  ПП “Коаліція” зобов”язувалось поставити ТзОВ “Добриня_Дар”  товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у підписаних сторонами Специфікаціях, а ТзОВ “Добриня – Дар”  зобов”язувалось оплачувати поставлений товар шляхом 50 % передоплати кожної партії та оплати решти вартості товару в день отримання товару. Відповідач за первісним позовом   пояснює,  що на виконання умов договору  ним 04.04.2007 р було надіслано позивачу  рахунок-фактуру  № 0108 на оплату поставки  партії товару відповідно до Специфікації 1, а 10.04.2007 р по накладній № К-0107 поставлено вказаний товар на суму 21127,50 грн; що ТзОВ “Добриня-Дар” оплатило вартість  партії товару згідно Специфікації № 1 з порушенням строків, вказаних в п.4.3 договору поставки : 06.04.2007 року в сумі 5000 грн, хоча до моменту поставки партії товару мало бути оплачено 50 %, решту суми також оплачено з порушенням строків –через 9 ( 19.04.2007 р –12000 грн) та 15 ( 25.04.2007 р –4127,50 грн) днів після поставки, хоча оплата залишку мала бути проведена в день отримання товару, тобто, 10.04.2007 р. Також пояснює, що   13.04.2007р. ПП “Коаліція” було надіслано ТзОВ “Добриня” рахунок-фактуру № 0109 на оплату поставки партії товару відповідно до Специфікації № 2 на суму 253530 грн. , який ,  відповідно до п.4.3. договору поставки, повинен був бути  оплаченим до моменту відвантаження партії товару 50% (126765 грн.). Проте, передоплата була здійснена 25.04.2007 року частково, в сумі 46872,50 грн. Інших платежів позивач за первісним позовом не здійснював. ПП “Коаліція” вважає, що оскільки другою стороною не виконано обов”язку по оплаті ( передоплаті в розмірі 50 %  вартості партії товару) у нього (приватного підприємства “Коаліція”) не виникло обов”язку щодо поставки такої партії товару, а відтак, що жодних строків поставки приватне підприємство не порушувало,  а тому вимоги позивача  про стягнення штрафних санкцій в сумі 53259,61 грн за порушення строків поставки є безпідставними та необґрунтованими ( при цьому,  як вбачається, відповідач за первісним позовом не розмежовує  складових поняття штрафних санкцій, а ототожнює їх з інфляційними нарахуваннями та 3 % річних).

    На обставинах, на яких ґрунтується  часткове заперечення ПП “Коаліція”  на первісний позов,  ґрунтується й зустрічний позов ПП “Коаліція” про стягнення штрафу в розмірі 19204 грн. та 7228,85 грн. пені ( всього : 26432,85 грн), нарахованих згідно п.7.3 договору. Зокрема : за порушення ТзОВ “Добриня-Дар” строків оплати поставленого товару згідно Специфікації № 1, нараховано штраф  в розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару –3225,50 грн та пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від неоплаченої суми, починаючи з 11.04.2007 року, в сумі 66,11 грн;  за порушення строків здійснення передоплати в розмірі 50 % вартості товару згідно Специфікації № 2, нараховано штраф в розмірі 20 % від суми недоплати –15978,50 грн та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від неоплаченої суми, починаючи з 14.04.2007 р в сумі 7162,74 грн.

     У зустрічній позовній заяві ПП “Коаліція” посилається на норми матеріального права, що на його думку регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем за  зустрічним позовом, а також, відповідно до яких, на думку позивача, слід   вирішити спір. Це, зокрема. Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.693 ЦК України, у разі невиконання покупцем обов”язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 цього Кодексу.

      Частиною третьою  ст.538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов”язанні свого обов”язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов”язку у встановлений строк (термін) або визнає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов”язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

  ТзОВ “Добриня-Дар” (відповідач за зустрічним позовом) з позовними вимогами про стягнення  штрафу в  розмірі 19204 грн. та пені в розмірі 7228, 85   грн, а всього –26432,85 грн, не погоджується., вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав : постачання товару, відповідно до договору , здійснюється окремими партіями , після підписання специфікації, в якій визначається асортимент, кількість , якість та ціна товару. Оплата за товар, здійснюється банківськими переведеннями, шляхом перерахування 50-ої передоплати кожної партії, що окремо поставляється, тобто величина і дата постачання партії товару залежить від суми перерахованої передоплати. Остаточний  розрахунок  здійснюється в день одержання покупцем  товару. Термін дії договору до 31 грудня 2007 року.         

  Суд заслухав пояснення представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним, позивача за зустрічним та відповідача за первісними позовами, оглянув та дослідив подані докази, оцінив в їх сукупності та прийшов до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, в сумі 46872,50 грн; по зустрічного позову в частині вимоги про розірвання договору поставки №111/С від 03.04.2007р. слід припинити провадження, оскільки позивач відмовився від цієї вимоги, а  в частині  вимоги про стягнення  26432,85 грн. відмовити позивачу ( ПП “Коаліція”) в позові.

  Судові витрати за первісним позовом підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.

    Судові витрати за зустрічним позовом відшкодуванню не підлягають і покладаються на позивача за зустрічним позовом.

      При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

      03 квітня 2007 року між сторонами по справі було підписано Договір поставки № 111/С .

      Відповідно до ст..265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов”язується передати ( поставити) у зумовлені строки ( строк) другій стороні –покупцеві товар ( товари), а покупець зобов”язується прийняти вказаний товар ( товари) і сплатити за нього певну грошову суму.  

    До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

     Відповідно до ч.2 ст.712  ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін.

      Внаслідок того, що договір поставки визнається різновидом договору купівлі-продажу, основним джерелом правового регулювання відносин з поставки товарів є передусім норми глави 54 ЦК ( параграф 1 та 2), якими закріплено умови щодо кількості, якості, асортименту та комплектності товару. Цими самими нормами визначені істотні для договору поставки умови щодо ціни (порядку оплати товару), тари, упаковки, та ін. Відносини поставки врегульовані також і спеціальними нормами.

     Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Аналогічна норма міститься і в ст..638 ЦК України.

        Відповідно до ч.3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов”язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

     Відповідно до п.4 ст.180 ГК умови про предмет в господарському договорі повинні визначати найменування ( номенклатуру, асортимент) та кількість продукції ( робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов”язкових для сторін нормативних документів зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності –в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

       Відповідно до ст..266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

     Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються  специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

      Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, є однією з істотних умов договору поставки. Кількість товару, що підлягає поставці, може бути встановлена у відповідних одиницях виміру ( штуки, тонни, квадратні метри, кубічні метри, тощо) або грошовому вираженні  ( в тому числі в іноземній валюті).

      Для визначення кількості товару за договором  поставки в договорі встановлюються одиниці виміру кількості, порядок визначення кількості, система мір та ваг. Кількість товару виражається, залежно від його виду, мірами ваги, об”єму, довжини, площі, в штуках, тощо. Кількість товару, який підлягає поставці, визначається зафіксованою в договорі цифрою.  У договорі повинно також визначатись, чи включається тара та упаковка в кількість товару, бо залежно від цього розрізняють: вага “брутто” –вага товару разом із внутрішньою та зовнішньою упаковкою; вага “нетто” –вага товару без будь-якої упаковки; вага “брутто за нетто” –вага товару з тарою у випадках, коли вартість тари прирівнюється до вартості товару та становить не більше 1-2 % від ваги товару.

     Кількість  визначається в грошовому вираженні в тих випадках, коли в договорі встановлено ціну одиниці товару ( за один кілограм, одну тонну , тощо) , і вказуючи те, що покупець постачає товар на певну суму, можна визначити і кількість самого товару  за договором.

    Відповідно до п.1.1 постачальник зобов”язувався у відповідності з умовами договору доставити і передати у власність покупцю товар,  а покупець зобов”язувався прийняти і оплатити товар в строки і на умовах, передбачених даним договором. В п.1.2 Договору поставки сторони погодили, що поставка товару відбуватиметься партіями після підписання сторонами Специфікації, яка є невід”ємною частиною договору, де погоджується ціна, асортимент, кількість товару, шляхом обміну документами при допомозі поштового чи факсимильного зв”язку. Постачальник зобов”язувався забезпечити відвантаження товару у відповідності з попередньо погодженою Специфікацією, з наступним оформленням розхідної накладної постачальника.

        Датою виконання зобов”язань по даному  договору зі сторони постачальника рахується дата передачі  представнику покупця замовленого або оплаченого товару, що підтверджується розхідною накладною постачальника, підписаною уповноваженими представниками сторін, в цьому ж випадку поставка рахується завершеною (п.2.3 Договору № 111/С).

      Судом встановлено, що сторонами підписано дві Специфікації ( № 1 та № 2) до Договору поставки № 111/С від 03 квітня 2007 року.

       Відповідно, у Специфікації № 1 сторони погодили  поставку партії товару –каркаде (квіти гібіскусу) Нігерія, визначили одиницю виміру – 1 кілограм, кількість товару, що поставлятиметься в кілограмах –1250, ціну за 1 кілограм –16,90 грн.

      В Специфікації № 2  сторони погодили поставку того ж товару (каркаде (квіти гібіскусу) Нігерія , аналогічно , як і в Специфікації № 1 визначили одиницю виміру –1 кілограм, кількість товару в кілограмах, що підлягав поставці –15000 і ціну за 1 кг. –16,90 грн.

      04 квітня 2007 року постачальник виписав покупцю рахунок-фактуру № К-0108 на товар –чай Каркаде квіти (Нігерія) . По Специфікаціях – найменування товару : каркаде (квіти гібіскусу) Нігерія . В рахунку-фактурі № К-0108 одиницею виміру товару  зазначено не один кілограм ( як у специфікаціях) а одну штуку і  загальна кількість товару  2700,000 ( по Специфікації № 1 партія товару повинна була становити 1250 кг). У рахунку-фактурі  вказано   ціну товару   за одиницю виміру ( одну  штуку)  без ПДВ –14,085 (по Специфікації № 1 – за одиницю виміру товару  один кілограм - 16,90  грн. Всього до оплати за вказаним рахунком підлягало 45 635,40 грн.

       06 квітня 2007 року  покупець (ТзОВ “Добриня-Дар”) перерахувало постачальнику  5000,00 грн  по платіжному дорученню № 3599, з призначення платежу  в якому вбачається, що кошти перераховані як оплата рахунку № 108 від 04.04.2007 року за чай Каркаде  ( сума 4166,67 грн +  ПДВ 833,33 грн), без посилання на договір  чи видаткову накладну, як на підставу оплати.

     10 квітня 2007 року по видатковій накладній № К-0107 ПП “Коаліція” поставило ТзОВ “Добриня_Дар”  товар ( чай Каркаде квіти (Нігерія) в одиницях виміру –штуках, в кількості 1250,000, по ціні без ПДВ 14,085, на загальну суму без ПДВ –17606,25 грн, разом з ПДВ   на суму 21127,50 грн.  У видатковій накладній також вказано упаковку товару –в кількості 1250,0.

       Відповідно до ст..685 ЦК України продавець  зобов”язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов”язання.

    Тара –це зовнішня упаковка товару ( ящики, коробки, бочки). Упаковкою товару  є внутрішня упаковка, яка , як правило, є невід”ємною від товару.

      Товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом. Якість тари та упаковки  має зазначатись в договорі вимогами, якими тара та упаковка повинні відповідати. За наявності встановлених стандартів або технічних умов на упаковку її якість може визначатися посиланням у договорі на відповідні стандарти та технічні умови. У договорі повинно вказуватись, чи включається ціна упаковки в ціну товару, а якщо ні, то встановити ціну упаковки окремо від ціни товару та ін.

     Як вбачається із  змісту Договору № 111/С від 03.04.2007 року, сторони встановили , що   погодження  ціни, асортименту, кількості, в тому числі питання поставки певної партії товару в  тарі ( чи упаковці) ,  питання про те, чи включається ціна тари ( упаковки) в  загальну ціну товару повинно було бути погоджено в Специфікаціях, як невід”ємних частинах договору. Однак, згідно Специфікацій № 1 та № 2 до Договору № 111/С від 03 квітня 2007 року  постачальник не зобов”язувався постачати, а покупець –отримувати товар в тарі чи упаковці, оскільки одиницею виміру товару , що мав постачатись було визначено  1 (один) кілограм а не одну штуку, загальну кількість товару –в кілограмах, а також визначено ціну за одиницю товару (тобто , саме за один кілограм) 16,50 грн. Відтак, вартість товару, який сторони погодили поставити  відповідно до Специфікації № 1 повинна була становити 21 125,00 грн.

      18.04.2007 р позивач за первісним позовом перерахував відповідачу за первісним позовом 12000,00 грн  як оплату рахунку 108 від 04.04.07 р за чай Каркаде  . В загальному, станом на 18.04.2007 року позивач оплатив відповідачу товару на 17000,00 грн.  Залишок боргу склав 4 127,50 грн.

     13 квітня 2007 року відповідач за первісним позовом виставив позивачу за цим позовом рахунок-фактуру № К-0109  на суму 253530,00 грн.   25 квітня 2007 року позивач за первісним позовом , в рахунок оплати рахунку № 109 від 13.04.07 р за каркаде ( вбачається з призначення платежу)  платіжним дорученням № 357  перерахував відповідачу за первісним позовом 51 000,00 грн. , з яких кошти в сумі 4127,50 грн ( що не заперечують сторони) було зараховано ПП “Коаліція”  в розрахунок за товар, отриманий по  видатковій накладній № К-0107 від10.04.2007 року. Відтак, відповідач за первісним позовом повинен був поставити позивачу за первісним позовом товару на суму 46 872,50 грн.

      Зважаючи на  істотні умови договору поставки № 111/С від 03.04.2007 р., в т.ч.  його предмет,  щодо якого сторони по справі дійшли згоди  погоджених Специфікаціях №№ 1 і 2, зокрема щодо найменування товару, який  підлягає поставці ( каркаде), його виду (квіти гібіскусу) Нігерія,  погоджену сторонами одиницю виміру товару за договором, ціну за одиницю виміру, погоджену у  Специфікаціях , та  на  товар, який був  фактично поставлений  по видатковій накладній № К-0107  від 10.04.2007 р  ( чай Каркаде квіти (Нігерія) без визначення виду, в кількості 1250 штук , в упаковці, і по ціні 14,085  грн. за одиницю виміру, тобто за одну штуку, а також на те, що в  договорі поставки сторонами не узгоджено поставку товару в упаковці   та не визначено, чи включається упаковка в кількість товару, а відтак, неможливо  розрізнити вагу товару ( чи це : “брутто” –вага товару разом із внутрішньою та зовнішньою упаковкою; вага “нетто” –вага товару без будь-якої упаковки; вага “брутто за нетто” –вагу товару з тарою у випадках, коли вартість тари прирівнюється до вартості товару та становить не більше 1-2 % від ваги товару), суд прийшов до висновку , що товар, який був  отриманий ТзОВ “Добриня-Дар” від ПП “Коаліція” по видатковій накладній № К-0107 від 10.04.2007 р, поставлявся  не на виконання умов договору поставки № 111/С від 03.04.2007 р, а на бездоговірній основі.

    Рахунки-фактури, які виставлялись відповідачем за первісним позовом позивачу за цим позовом для оплати товару  не містять  даних про договір та про  умови попередньої оплати товару. До того ж у мовами Договору поставки № 111/С від 03.04.2007 року  , зокрема п.4.3, не встановлено порядок здійснення покупцем 50% передоплати  кожної партії товару ( яка окремо поставляється) шляхом оплати рахунків-фактур постачальника, а такий обов”язок покладено на покупця безпосередньо. Визначено спосіб  здійснення покупцем передоплати –“...переводом, путем перечислення 50% предоплаты каждой отдельно поставляемой партии , на расчетный счет продавца...”

     При  цьому  твердження  позивача у  зустрічній  позовній  заяві  про  те, що передоплата  мала  бути  сплачена  до  моменту  поставки  не  відповідає  дійсності.  В  п.4.3.  Договору  поставки № 111/с  від  03.04.2007 р.   не  зазначено  не  тільки  конкретний  строк  здійснення  передоплати, (рівно  як  і  в  розділі  2 названого  Договору  не  встановлений  конкретний  строк  поставки  товару),  але  й  не  визначено  від  якої  дати, події  якого  документа  (укладення  договору,  підписання  специфікації, отримання  рахунку тощо)  або  до  якої  дати, події  (повідомлення  про  готовність  відва      нтаження, поставки, отримання  товару)  проводиться  передоплата.

     Покупець, здійснюючи перерахування коштів, не вказував в призначенні платежів, що це передоплата за договором поставки № 111/С  від  03.04.2007 р., а здійснював платежі , оплачуючи конкретні  рахунки-фактури без встановлення конкретного строку (дати, моменту) здійснення передоплати.

     Матеріали справи свідчать, що на виконання Договору поставки № 111/С від 03.04.2007 року  ні ПП “Коаліція”, ні ТзОв “Добриня-Дар” не вчинили жодних дій, зокрема, ТзОВ “Добриня-Дар” не проводило оплати як того вимагав п.4.3 Договору. Той факт, що ТзОВ “Добриня-Дар”  платіжними дорученнями № 3599 від 06.04.2007 р та № 3735 від 18.04.2007 р  сплатило на рахунок ПП “Коаліція” в загальному 68000 грн не підтверджує обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, зокрема, що вказана сума коштів була сплачена згідно Договору  поставки № 111/С від 03.04.2007 року.

     Відповідно до ст.1090 ЦК України зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ними, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами. Отже, платіжне доручення як платіжний інструмент має містити інформацію про його емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції.

     Вимоги до змісту і форми платіжного доручення містять: до платіжних доручень  у гривні “Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затв. Постановою правління Національного банку України від 29 березня 2001 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2001 року за № 368/5559. Кошти з рахунків клієнтів банки списують за дорученням власників цих розрахунків або за розпорядженням стягувачів  (п.7, розділ 1 Інструкції). Реквізити платіжного доручення “Призначення платежу” заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачу ( п.7 розд.111 Інструкції). Отже, відповідальність за правильне заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговування банку ( п.20 розд. 1 , п.3 розд.11) і кошти з рахунків клієнтів можуть бути банком списані тільки за дорученням власників цих рахунків або за розпорядженням стягувачів ( п.7 Інструкції).

      Довільне трактування підстави платежу і його зарахування, законодавством не передбачено і кошти мають бути зараховані і обліковані в бухгалтерському обліку у точній відповідності з розрахунковим документом, який подається в банк і має відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, передбачені реквізити, в т.ч. і реквізити “Призначення платежу”.      

    Окрім того,  сторонами не доведено ( такі докази суду не подано), що між ТзОВ “Добриня-Дар” та ПП “Коаліція” є домовленості, укладено договори, угоди, існувала переписка тощо, якими зазначені вище платежі, що здійсненні ТзОВ “Добриня-Дар” мали б зараховуватись  в рахунок попередньої оплати, оплати за товар  згідно Договору № 111/С від 03.04.2007 року.

    Таким чином  платіжні доручення № 3599 від 06.04.2007 р та № 3735 від 18.04.2007 р  та проведені за ними оплати не мають жодного відношення до Договору поставки № 111/С від 03.04.2007 року, а тому, сам Договір  є невиконаним як з боку позивача так і відповідача за первісним позовом.   

    Вказане підтверджується  і  Податковою накладною від 10.04.2007 року, яка як вбачається, подана до справи і позивачем і відповідачем., що підтверджує, що цей документ був вручений постачальником  покупцю разом із поставленим  по накладній № К-0107 від 10.04.07 р  товаром.

   Відповідно до  положень Закону України “Про податок на додану вартість” –податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної передається покупцю, а копія  залишається у у продавця товарів ( робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

     Порядок заповнення  податкової накладної, затв. Наказом ДПА України від 30.05.1997 р № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

    Податкову накладну  складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

   Відповідно до п.6.1 Порядку оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (робіт, послуг) на його вимогу.. Зазначений документ зберігається покупцем разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товару ( робіт, послуг) у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов”язань із сплати податків. Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.  (п.6.2 Порядку). Разом з тим, копія податкової накладної залишається у продавця товарів ((робіт, послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов”язань із сплати податку (п.6.3 Порядку)..

    Відповідно до п.12 Порядку, до розділу 1 податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів ( робіт, послуг), а саме:

п.п.12.1  графа 2 –дата виникнення податкового зобов”язання у продавця.( по  наявній у справі податковій накладній № 0107 це 10.04.2007 р)..

п.п.12.2 графа 3 –номенклатура поставки товарів ( робіт, послуг); По податковій накладній № 0107 це –чай Каркаде квіти (Нігерія);

п.п. 12.3 графа 4 –одиниця виміру товарів ( робіт, послуг –грн.., шт.., кг, м, см, м.куб,см.куб, л тощо; По податковій накладній № 0107  одиниця виміру –шт..

п.п. 12.4 графа 5 –кількість ( об”єм, обсяг) поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. По податковій накладній № 0107  - це 1250 кг.

п.п. 12.5 графа 6 –ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість.  По податковій накладній № 0107 –це 14,085.

п.п.12.6, графа 7 –база оподаткування товарів (робіт, послуг) які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 % . По податковій накладній № 0107 –це 17606,25.

     Окрім  того, як вбачається із змісту Податкової накладної № 0107  умовою поставки (форма цивільно-правового договору) була накладна № К-0107 від 10.04.07 р., а не Договір №  111/С від 03.04.2007 року.

  Відповідальність за дотримання вимог вказаного Порядку, достовірність внесених у податкову накладну даних, з ціллю уникнення порушень умов податкового законодавства та стандартів фінансового обліку, - несе  платник податку на додану вартість, в даному випадку  особа, яка її заповнювала –ПП “Коаліція”.

     Судом встановлено, не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, що за поставлений по видатковій накладній № К-0107 від 10.04.2007 року  товар ТзОВ “Добриня-Дар” розрахувалось повністю.  Спір щодо зазначеного між сторонами відсутній.       

     Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договору та інших право чинів; інших юридичних фактів.

    Відповідно до ст..509 ЦК України зобов”язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

   Таким чином, в процесі розгляду справи господарський суд встановив ту обставину, що укладений між сторонами Договір поставки № 111/С від 03.04.2007 року жодним чином не виконувався, і будь-які кошти по ньому позивачем  по первісному позову не перераховувались  відповідачу по первісному позову, а тому позивач не має правових підстав заявляти вимоги про стягнення сум та штрафних (господарських) санкцій, що випливають з умов  цього договору.       

   Оскільки поставка товару  по накладній № К-0107 від 10.04.2007 р мала місце, як встановлено судом, не на виконання  умов договору № 111/С  від 03.04.2007 р, то встановлена судом відсутність певного договору між сторонами одночасно означає відсутність відповідних прав і обов”язків  сторін за цим договором ( у будь-якому разі таких, які б користувалися судовим захистом).

      Разом з тим, не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення в порядку ст.625 ЦК України  1993,29 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних, так як у відповідача відсутні грошові зобов”язання перед позивачем, а так само не підлягає задоволенню вимога про стягнення 50700 грн. штрафних санкцій, оскільки така вимога ґрунтується на  п.7.1 Договору поставки № 111/С від 03.04.2007 року, який до даних правовідносин не поширює свою дію.

     З тих же мотивів не підлягає задоволенню і вимога позивача за зустрічним позовом  про стягнення нарахованих, відповідно до п.7.3 договору штрафу та пені, в загальному на суму 26 432,85 грн     

   Щодо вимоги за зустрічним позовом про розірвання Договору поставки № 111/С від 03.04.2007 року, то суд приймає відмову  позивача від цієї вимоги  і припиняє провадження у справі.

    Водночас господарський суд надав належну оцінку іншим доказам, представленим позивачем за первісним позовом в обґрунтування своїх доводів, та встановив, що предметом позову у даній справі є стягнення коштів в сумі 46872,50 грн як повернення попередньої часткової оплати за товар, згідно рахунку-фактури № К-0109 від 13.04.2007 року; позивачем за первісним позовом було проведено оплату цього рахунку, про що свідчить інформація в реквізитах “призначення платежу” платіжного доручення  № 357 від 25.04.2007 року.

   Відповідач за первинним позовом гарантував повернення позивачу зазначеної суми в гарантійному листі № 144 від 18.05.2007 року, однак, як станом на час подання позову до суду, так і на час розгляду спору по суті кошти не повернуті.

    Вказаний гарантійний лист, який є відповіддю на вимогу позивача –ТзОВ “Добриня-Дар” повернути перераховану ПП “Коаліція” суму коштів 46872,50, свідчить про намір ТзОВ “Добриня_Дар” повернути перераховані ним кошти. В свою чергу , відповідач , з огляду на відсутність між сторонами  договірних відносин, не вказав жодних підстав, які б давали йому право відмовити позивачу в поверненняі йому його коштів.

    За таких обставин суд  дійшов висновку про підставність та доведеність вимог позивача про повернення йому  46872,50 грн. коштів від  перерахованих платіжним дорученням № 357 від 25.04.2007 р 51000,00 грн. ( решта сума –визнається сторонами як проведена доплата до вартості товару , отриманого по видатковій накладній № К-0107 від 10.04.07 р.

   З огляду на наведене вище, наявні у справі матеріали ,  первинний позов слід задоволити частково, в сумі 46 872,50 грн. Судові витрати  за цим позовом : 468,73 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем .

   По зустрічному позову:  у задоволенні вимоги про стягнення 26432,85 грн.  відмовити, щодо вимоги про розірвання договору – припинити провадження.

   Судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом , покладаються на нього.

   Керуючись ст.ст.1,2,32,33,36,43,44,49,60,75,80, 82,84,85 ГПК України, суд, -

                                                                В И Р І Ш И В :

   По первісному позову :

  1. Стягнути з приватного підприємства “Коаліція”, (79019, м.Львів, вул..Газова,26, р/Р 2600001043152 в ПЛФ ВАТ “Кредо банк” м.Львів, МФО 325365, ЗКПО 32562088, ІНН 325620813234, св. 18504938) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Добриня-Дар”    (99006, м.Севастополь, вул..Фіолентовське шосе, б.2; р/р26006035754700 до АКІБ Укрсиббанку м.Севастополь, МФО 351005, ЕГРПОУ 32088400, ІНН 320884027029, св-во 39510239) 46872,50 грн. боргу, 468,73 грн. держмита , 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      2. Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

      3. Відмовити позивачу у задоволенні решти позовних вимог.

По зустрічному позову:

1.          Відмовити позивачу  у  задоволенні вимоги про стягнення  26 432,85 грн, в.т.ч. : штрафу в розмірі 19204 грн. та пені в розмірі 7228,85 грн.

       2.          Припинити провадження по вимозі про розірвання договору поставки № 111/С від 03.04.2007 р.

       3.          Судові витрати покласти на позивача.

   Суддя                                                                                             Кітаєва С.Б.