справа № 2-324/11 .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року                              Франківський районний суд м. Львова

          в складі:                                           

          головуючої судді                               Дякович О..

          при секретарі:                                          Хоменко І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути солідарно з відповідачів  заборгованість за кредитним договором № 38/02/06 від 04.04.2006 року в сумі 87 524,85 грн., 875,25 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.04.02006 року між АКБ «Мрія», правонаступником прав і обов»язків якого є ВАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 38/02/06, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 24 850 доларів США до 04.04.2011 року зі сплатою 13 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 04.04.02006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 38/02/06. Відповідачем ОСОБА_1 не виконуються зобов»язання щодо погашення суми кредиту та сплати процентів. Станом на 04.12.2009 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 10 954,30 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно –87 524,85 грн. Просить суд позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав, однак пояснив, що дійсно отримав кредит, однак брав його не для себе, а для ОСОБА_2, який на отримані кошти купив автобус. Вважає, що заборгованість слід стягувати з них солідарно.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відмітка в журналі вихідної кореспонденції та повідомлення про вручення судової повістки, заперечень на позов не подав, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вирішує справу у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, з»ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.04.2006 року між АКБ «Мрія»(правонаступником прав та обов»язків якого є ВАТ «ВТБ Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 38/02/06 /а.с.17-18 /, згідно п. 1.1. якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі  24 850 доларів США, на строк 5 років  до 04.04.2011 року, із сплатою 13 % річних.

Як вбачається із п. 1 витягу із Статуту Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», банк є правонаступником усіх прав та обов»язків  Акціонерного комерційного банку «Мрія»(свідоцтво про реєстрацію банку № 128), створеного рішенням установчих зборів учасників банку (протокол № 1 від 18.09.1992 року) і перейменованого у Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк згідно з рішенням загальних зборів учасників банку від 25.01.2007 року /а.с. 10-11/.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.2., п.4.4 кредитного договору № 38/02/06 від 04.04.2006 року відповідач ОСОБА_1 зобов»язався повернути Банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку встановлених кредитним договором, сплатити нараховані проценти за користування кредитом у валюті, повернути кредит у визначені цим договором терміни, а також виконати інші зобов»язання згідно даного договору.

Однак в порушення вимог кредитного договору № 38/02/06 від 04.04.2006 року відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов»язання, а саме: не сплачує кредит,  проценти за користування кредитними коштами у термін, визначений графіком погашення кредиту.

У відповідності до п. 6.2 кредитного договору № 38/02/06 від 04.04.2006 року, Банк має право вимагати від Позичальника достроково погасити кредит до настання остаточного строку/терміну погашення, а Позичальник зобов»язується на письмову вимогу Кредитора достроково погасити кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховану неустойку та інші платежі й нарахування за цим договором (якщо мають місце), що підлягають сплаті Позичальником на користь Кредитора, але не пізніше 30 календарних днів з дати одержання такої вимоги Кредитора у випадку затримки сплати частини кредиту та/або процентів за його користування.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 38/02/06 від 04.04.2006 року, представленого позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 04.12.2009 року становить 10 595,96 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 03.05.2008 року по 04.12.2009 року становить 119,40 доларів США /а.с. 9/.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов»язання може забезпечуватись, зокрема неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання має вчинятись у письмовій формі.

Так, відповідно до п. 9.2 кредитного договору 38/02/06 від 04.04.2006 року, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається із розрахунку заборгованості станом на 04.12.2009 року пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 29.12.2008 року по 04.12.2009 року становить 37,41 доларів США, пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 03.05.2008 року по 04.12.2009 року становить 201,53 доларів США /а.с. 9/.  

З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором № 38/02/06 від 04.04.2006 року в повному обсязі між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 04.04.2006 року укладено договір поруки № 38/02/06, у відповідності до п. 1 якого Поручитель поручився перед Банком за виконання зобов»язань ОСОБА_1 щодо повернення кредиту, перерахування плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором № 38/02/06 від 04.04.2006 року та будь-якими додатковими угодами до нього. /а.с. 16/.

У відповідності до п.3, п.4 договору поруки № 38/02/06 від 04.04.2006 року у разі невиконання зобов»язань за кредитним договором Поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, плати за користування кредитом, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відкодування збитків.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним   договором   застосовуються положення закону щодо договору позики,  якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.   

Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.     

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України в разі невиконання зобов»язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог позивача, а тому позов ВАТ «ВТБ Банк»слід задовольнити, слід солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача 87 524,85 грн. заборгованості за кредитним договором № 38/02/06 від 04.04.2006 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідачів слід солідарно стягнути на користь позивача 875,25 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачені позивачем документально підтверджені меморіальними ордерами № 4756, № 4905 від 10.12.2009 року /а.с. 21-22/.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

          позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»заборгованість за кредитним договором в сумі 87 524 гривні 85 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»875 гривень 25 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                       О.В. Дякович