Справа № 2-248/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          21.02.2011 року                                                                   смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Шевченко І.В., при секретарі Нігаматулліній О.С.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Зернівської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на домоволодіння,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у січні 2011 року звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона у червні 2010 року придбала у ОСОБА_2 за згодою його дружини ОСОБА_3 домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 уклавши договір у простій письмовій формі. Позивачкою було сплачено відповідачам повну оговорену вартість домоволодіння –10 000 грн та вона стала проживати у придбаному будинку. Нотаріально посвідчити договір вони не змогли у зв’язку з відсутністю у відповідачів державного акту на право власності на земельну ділянку, призначену для обслуговування будинку. Відразу після укладення договору відповідачі поїхали у невідомому напрямку, тому у теперішній час вона не може оформити право власності на придбане домоволодіння.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 на позовних вимогах наполягала, пояснила, що влітку 2010 року придбала вищезазначене домоволодіння, чому договір купівлі-продажу не був посвідчений нотаріально пояснити не може. Після цього власники будинку виїхали у невідомому напрямку. Просила позов задовольнити, визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею право власності на домоволодіння.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, заперечень проти позову не надали.

Представник відповідача Зернівської сільської ради у судове засідання не з’явився, просив слухати справу за його відсутності, про що надав телефонограму, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що у відповідності до копій договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі жилого будинку з господарськими побудовами від 10.06.2010 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 жилий будинок з господарськими побудовами, розташований в АДРЕСА_1 за 10 000 грн, які у відповідності до розписки від 10.06.2010 року сплачені ОСОБА_5 повністю (а.с. 9), та ОСОБА_1 прийняла вказаний будинок (а.с. 7-8).

З копій договору купівлі-продажу від 03.09.1990 року, технічного паспорту на жилий будинок, свідоцтва про права власності на нерухоме майно та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно домоволодіння по вул.Степовій, 4 у с.Зернове Красногвардійського району АР Крим на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 10-17).

Довідкою Зернівської сільради підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на території с.Зернове не проживають з червня 2010 року, вибули за межі Криму (а.с. 18).

              Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.   

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом установлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 від 10 червня 2010 р. у простій письмовій формі, ОСОБА_1 було повністю сплачено ОСОБА_2 запропоновану суму вартості домоволодіння.

Згідно з ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.   

Відповідно до положень ст.657 ЦК України договір з купівлі-продажу жилого будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.   

Згідно зі ст.334 ч.3 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.         

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст.334 ч.4 ЦК України).   

          Вимог Закону щодо форми договору купівлі-продажу жилого будинку сторонами дотримано не було.     

          Посилання позивачки на неможливість посвідчення договору купівлі-продажу в нотаріальному порядку через відсутність другої сторони правочину –ОСОБА_2, якій після отримання грошей за будинок поїхав у невідомому напрямку, не може бути підставою для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на вищезазначене домоволодіння. Крім того, позивачка у судовому засіданні зазначала, що навіть у присутності другої сторони правочину –ОСОБА_2, вони до нотаріальної контори не зверталися.    

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. № 1952-ІV, який регулює відносини, пов’язані з держаною реєстрацією правочинів щодо нерухомості, державна реєстрація договору є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно.         

Правило статті 220 ЦК України, на яку позивачка посилається в обґрунтування своїх вимог, не поширюється на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого правочину відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому він є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав і обов’язків.   

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

Таким чином, суд вважає, що навіть при визнанні відповідачем позову законних підстав для його задоволення немає, оскільки таке визнання позовних вимог суперечить закону.   

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.203, 210, 220, 328, 334, 640, 657 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

          Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Зернівської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на домоволодіння.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим  через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

          Суддя

           Справа № 2-248/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

21 лютого 2011 року                                                               смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Шевченко І.В., при секретарі Нігаматулліній О.С.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Зернівської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на домоволодіння,

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою у обґрунтуванні доводів, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст.220, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

          Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Зернівської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на домоволодіння.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

          Суддя