АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1183/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук Т.С.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцького І.І.,
суддів: Давискиби Н.Ф.,
Ломейко В.О.
при секретарі Бурими В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Запоріжгеоінформ»про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок, моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ДП «Запоріжгеоінформ» про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок, моральної шкоди.
В позові зазначав, що з 01.02.2000 року він працював у ДП «Запоріжгеоінформ». Наказом №16-К від 28.02.2006 року він був звільнений з посади Начальника топографо-геодезичного відділу. Однак відповідачем не було проведено з ним кінцевого розрахунку, не виплачено заробітну плату. Порушення відповідачем його трудових прав заподіяло йому моральну шкоду, постійно хворіє, потребує лікування, страждає морально та фізично. В ході судового засідання, неодноразово уточнював свої позовні вимоги, остаточно просив суд стягнути з відповідача на його користь розмір не виплаченої заробітної плати з січня 2002 року по липень 2005 року в сумі 10 913,54 грн., заробітну плату починаючи з 01.03.2006 року до дня проведення фактичного розрахунку, виходячи з розміру середньої зарплати 529,86 грн. за місяць, не виплачений середній заробіток за весь час затримки по день подання доповнення до позовної заяви в сумі 30 484,61 грн.,моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2010 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши з відповідача на його користь заробітну плату, за період з 2002-2005 роки у сумі 10913,54 грн., середню заробітну плату за весь час затримки у сумі 30 484,61 грн., та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргі і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_3 з 01.02.2000 року перебував у трудових відносинах з ДП «Запоріжгеоінформ», працював на посаді директора. Наказом № 8-к від 01.11.2005 року його звільнено з займаної посади за п.2 ст. 36 КЗпП України по закінченні терміну дії контракту.
Наказом № 9-к від 02.11.2005 року ОСОБА_3 прийнятий на посаду начальника відділу ДП «Запоріжгеоінформ», та звільнений за власним бажанням з 01.03.2006 року за ст. 38 КЗпП України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із недоведеності порушення відповідачем трудових прав позивача на своєчасну виплату розрахункових суд при його звільненні.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону.
За змістом ст.116-117 КЗпП України розрахунок з робітником повинен бути проведений в день звільнення, у випадку затримки виплати з вини підприємства підлягає стягненню середня заробітна плата за весь час затримки.
Відповідно до ст. 60 УПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції відповідно до ст. 212 ЦПК України, перевірив доводи і заперечення сторін, проаналізував зібрані докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов правильного висновку, що надані позивачем довідки про наявність перед ним заборгованості за № 1095/03 від 07.03.2006 року в сумі 10913 грн. 54 коп., не є первинним документом для відображення їх даних в бухгалтерському обліку, а тому обґрунтовано не прийняв їх до уваги. Крім того, довідка №1028/09 від 06.09.2005 року за період з січня 2002 року по липень 2005 року в сумі 8388 грн. 58 коп., підписана від імені головного бухгалтера ОСОБА_4, яка на час підписання довідки вже була звільнена за власним бажанням - 22.08.2005 року.
Із матеріалів справи, зокрема, довідки відповідача, видаткового касового ордеру № 19 від 07.03.2006 року вбачається, що з позивачем проведений розрахунок при звільненні в сумі 109 грн. 96 коп., отримання зазначеної суми позивачем не заперечується.
При вирішенні справи суд обґрунтовано звернув увагу на те, що питання своєчасної виплати розрахункових сум при звільненні позивача було предметом перевірки прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя і порушень трудового законодавства з боку ДП «Запоріжгеоінформ»під час звільнення позивача не встановлено.
Доказом відсутності заборгованості перед ОСОБА_3 є Акт передачі справ і посади нинішньому директору підприємства Чертку Е.М., станом на 01.10.2008 року. Згідно Додатку № 3 до Акту по бухгалтерському рахунку № 661 «Розрахунки по заробітній платі»заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_3 станом на 01.10.2008 року склала 0,03 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок, моральної шкоди, оскільки він не надав достовірних та переконливих доказів про наявність будь-якої заборгованості заробітної плати за період з січня 2002 року по липень 2005 року.
Наведене свідчить про те, що постановлене судом рішення відповідає нормам матеріального права і при розгляді справи суд не порушив норм процесуального права, тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
Наведені в апеляційній скарзі доводи висновок суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: