Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді Мельника Ю.М.
суддів : Буцяка З.І., Ковальчук Н.М.,
з участю секретаря Сеньків Т.Б.,
позивачки ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського районного суду від 1 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського районного суду від 1 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти щомісячно в розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу) , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 серпня 2010 року й до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати по справі
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказував на незаконність рішення місцевого суду і зазначав, що він згідний утримувати своїх дітей і надає позивачці кошти на їх утримання, а також платить кошти за дитячий садочок, який відвідують діти. Вказував , що після розлучення з дружиною він змушений винаймати собі житло, а також сплачувати платежі по кредитному договору, за яким кредит був отриманий в інтересах сім»ї.
Сплачувати аліменти в розмірі , що визначений судом він не має можливості.
Із цих підстав просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення із нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 287,10 грн. та на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 239,70 грн.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2, давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги , просив скаргу задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_3 вказувала на безпідставність доводів апеляційної скарги і просила скаргу відхилити .
За результатами апеляційного розгляду справи колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позов і стягуючи із відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини його заробітку ( доходу) , суд першої інстанції виходив лише із визнання відповідачем позову._____________________________________
Справа № 22-492-11 Головуючий в суді 1 інст. Коробов С.О.
Категорія № 48 Суддя-доповідач Мельник Ю.М.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції і вважає, що при ухваленні рішення суд не виконав вимоги матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дитини, стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів , наявність у платника аліментів інших дітей , непрацездатних чоловіка, дружини, батьків , дочки , сина та інші обставини справи. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував визначених у ст. 182 СК України обставин та не виконав покладених на нього ч. 4 ст. 10 ЦПК України обов»язків по попередженню сторін про наслідки вчинення або невчинення ними процесуальних дій .
Із протоколу судового засідання вбачається , що суд обмежився лише поясненнями сторін , які виражалися у тому чи підтримує позивача позовні вимоги і чи визнає відповідач ці вимоги. Інших обставин справи суд не виясняв.
За таких обставин колегія суддів , врахувавши , що ОСОБА_2 працевлаштований і отримує заробітну плату ( а.с. 6) , врахувавши стан здоров»я і матеріальне становище дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прийшла до висновку , що із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання двох неповнолітніх дітей слід стягнути 1/3 частину його заробітку ( доходу) .
У зв»язку із цим колегія суддів прийшла до висновку , що рішення місцевого суду в частині визначення розміру аліментів слід змінити , зменшивши розмір аліментів із 1/2 частини до 1/3 частини заробітку ( доходу).
В решті рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог закону , а тому підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307 , п.4 ч.1 ст. 309 , ст. 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду від 01 грудня 2010 року змінити , зменшивши розмір щомісячного стягнення аліментів із 1/2 частини до 1/3 частини заробітку ( доходу).
В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду набирають законної сили з моменту проголошення рішення апеляційного суду , проте можуть бути оскаржені безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ними законної сили.
Головуючий
Судді: